Справа № 22-1457/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Орінко В.В.
Категорія: 45 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. – головуючої,
Гайсюка О.В.,
Суровицької Л.В.,-
при секретареві – Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду від 3 квітня 2009 року в цивільній справі за її позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПП ОСОБА_2. про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та пені за прострочення виконання зобов”язання за договором оренди.
Зазначала, що 20.02.2006 року вона, як орендодавець, та відповідач, як орендар, уклали договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, площею 6, 26 га, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району, терміном на 10 років.
Всупереч п.31 договору відповідач протягом терміну дії договору постійно порушував строки виплати орендної плати, не виплачував її у повному обсязі. Крім того, він незаконно не погодився внести зміни до договору щодо підвищення розміру орендної плати, починаючи з серпня 2008 року, відповідно до Указу Президента України.
Посилаючись на ці обставини, просила розірвати договір оренди землі, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 431 гривні та пеню за прострочення її виплати в сумі 430 грн.61 коп.
Рішенням Бобринецького районного суду від 3 квітня 2009 року позов задоволено частково: з ПП ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. стягнуто 22 гривні 74 коп. недоотриманої орендної плати за 2008 рік; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; вирішене питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовільнити її позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на неповне з”ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1. та її представника – прокурора, який вступив у справу на стадії її апеляційного розгляду, заперечення ОСОБА_2., дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для розірвання договору відсутні, оскільки розмір орендної плати відповідає умовам договору, за прострочення її виплати за 2008 рік (15 днів) відповідач, згідно із п.14 договору, нарахував пеню та сплатив її позивачці. Разом з тим, встановивши, що при виплаті орендної плати відповідач безпідставно утримав з належної позивачці виплати суму поштового збору за грошовий переказ в розмірі 22 грн.74 коп., суд зобов”язав відповідача виплатити їй зазначені кошти.
Такі висновки відповідають обставинам справи та грунтуються на правильному застосуванні судом норм матеріального права.
Доводи позивачки про те, що відповідач на протязі 2006-2008 років виплачував належну їй орендну плату у меншому, ніж визначено п.9 договору, розмірі є безпідставними, оскільки встановлено, що відповідач, згідно із вимогами чинного законодавства ( п.9.1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.2ст.2, ст..5 Закону України «Про плату за землю») при виплаті орендної плати утримував з відповідачки суми податку з доходу фізичних осіб та земельного податку, що підтверджується відповідними документами.
Питання наявності чи відсутності підстав для розірвання договору оренди землі з мотивів порушення відповідачем умов договору за 2006 рік, у тому числі з підстав неналежного розміру орендної плати та несвоєчасної її виплати, вже було вирішене у судовому порядку з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позову про дострокове розірвання договору оренди та про стягнення з відповідача пені за прострочення виплати орендної плати ( а.с.46-48).
Згідно із п.11 договору оренди орендна плата виплачується у такі строки : з 15.10 по 15.12 кожного року (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що за 2007 рік відповідач виплатив позивачці орендну плату шляхом грошового поштового переказу 9.01.2008 року з урахуванням пені за прострочення строків її виплати відповідно до п.14 договору, згідно з яким у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.2ст.23 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Пунктом 13 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки. Статтею 30 зазначеного Закону встановлено, що зміна умов договору оренди землі ( а оредна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, згідно із ч.1ст.15 цього Закону, - є однією з істотних умов договору оренди землі) здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Зважаючи на вищенаведене а також на те, що відповідно до ч.2ст.21 ЗУ “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”), Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” №725/2008 щодо збільшення розміру орендної плати до 3% від грошової оцінки землі має рекомендаційний характер. Позивачка не надала доказів того, що вона зверталась до відповідача із пропозицією змінити (збільшити) розмір орендної плати ( з серпня 2008 року). Не заявлено нею і позовних вимог про зміну умов договору ( розміру орендної плати).
За таких обставин, її доводи щодо неправильного нарахування орендної плати за 2008 рік є безпідставними.
Відповідно до ч.1ст.32 Закону України “ Про оренду землі” договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов”язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, … а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.
Як на підставу для дострокового розірвання договору позивачка посилається на порушення відповідачем п.31 договору. Так, дійсно, цим пунктом передбачено такий обов”язок орендаря як своєчасне внесення орендної плати. З матеріалів справи вбачається, що орендар на протязі 2007-2008 років порушував встановлений договором термін внесення орендної плати. Проте, враховуючи, що прострочення мало місце незначний час ( три та дві неділі відповідно), відповідач добровільно нарахував за період прострочення пеню та виплатив її разом з орендною платою, інших порушень умов договору з боку відповідача не встановлено,- підстави для дострокового розірвання договору відсутні, оскільки за таких обставин відсутній факт невиконання умов договору ( мова може йти про неналежне виконання умов договору, що також є порушенням договору, але в такому випадку, відповідно до ч.2ст.651 ЦК України, таке порушення має бути істотним у розумінні п.2ч.2 цієї статті, що у даному випадку відсутнє).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307,208, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, а рішення Бобринецького районного суду від 3 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: