П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Величко О.В.
при секретарі - Ковальової С.М., Дубіна Т.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача – Голови
Красноармійської райдержадміністрації ОСОБА_3,
представник третьої особи :
Красноармійської райдержадміністрації ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Красноармійської райдержадмніістрації , третя особа Красноармійська райдержадміністрація про визнання нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Красноармійською районної державної адміністрації про визнання нечинним п.3.1 Розпорядження голови Красноармійської райдержадміністрації № 168 від 31.03.2008 року.
Ухвалою суду від 27.02.2009 року була здійснена заміна неналежного відповідача - залучений до участі в справі в якості відповідача – Голова Красноармійської райдержадміністрації, Красноармійська районної державна адміністрація набула статус третьої особи.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що розпорядженням голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення приватної земельної ділянки.
П. 3.1 вищезазначеного Розпорядження її було зодов»язано виплатити в державний бюджет втрати сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню у зв»язку зі зміною цільового призначення приватної земельної ділянки, у розмірі 50143,88 грн. в порядку, визначеному діючим земельним законодавством.
Повноваження щодо вжиття заходів по стягненню страт сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за коном не передбачені, тому вважає, що зобов»язання його відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва не могли бути зазначені у вищевказаному розпорядженні.
Позивач посилається на п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва не відносяться до збитків, тому не можуть бути стягнуті районною державною адміністрацією за своїм розпорядженням. Відповідно до ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршення якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення ( викупу) їх для потреб, не пов»язаних з сільськогосподарським або лісогосподарським виробництвом.
Ст. 149 Земельного кодексу України визначає порядок вилучення земельних ділянок, а саме зазначає, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Позивачка зазначає, що їй земельна ділянка належить на праві власності згідно Договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.04.2007 року та від 11.05.2007 року, згідно яких було видано ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку від 25 травня 2007 року з вказівкою цільового призначення ( використання) земельної ділянки – для ведення садівництва. Згідно Розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 31.03.2008 року за № 168 було видано ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2008 року з вказівкою цільового призначення ( використання) земельної ділянки – для розміщення комплексу автосервісу та обслуговування транзитного автомобільного транспорту з метою задоволення потреб територіальних громад Лисівської сільської ради і Красноармійського району , загальною площею 0,1993 га забудованих земель, в тому числі 0,0236 га – під капітальною спорудою, 0,1094 га – під проїздами, проходами і площадками та 0,0663 га - зеленими насадженнями. Оскільки, ні викупу, ні вилучення земельної ділянки у розмірі 0,1993 га відповідно до норм діючого законодавства не проводилося, а при купівлі- продажу змінився лише власник земельної ділянки, вважає нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року. Просить визнати нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача голови Красноармійської районної державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідно до п. 1 ст. 207 ЗК України визначено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників. Згідно до Земельного Кодексу України до сільськогоспоарських угідь віднесено : рілля, пасовища, багаторічні насадження та інші. Постановою КМ України від 17.11.1997 року № 1279 « Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського вирбництва, які підлягають відшкодуванню» визначено коло фізичних та юридичних осіб, які звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, на період будівництва об»єктів для здійснення розвідувальних робіт та видобудування торфу за умови повернення їх у стан колишнього використання, а також під будівництво шкіл, дитячих дошкільних закладів, державних об»єктів охорони здоров»я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, доріг державного та місцевого значення, адміністративних будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, аеропортів, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних споруд, під індивідуальне житлове і гаражне будівництво, при розміщенні внутрігосподарських об»єктів сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств і фермерських господарств, під об»єкти і території природно-заповідного фонду ОСОБА_1 не підлягає не під одну категорію осіб, які звільняються від сплати відшкодування.
Представник третьої особи – Красноармійської районної державної адміністрації в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності серії ЯД № 137139 від 25.05.2007 року має земельну ділянку площею 0,1993 га на території Лисівської сільської ради .
Дана земельна ділянка була придбана ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 11.05.2007 року за № 2198 площею 0,1126 га та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.04.2007 року № 1845 площею 0,0871 га, розташованих у садівничому товаристві « Наука» Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області з цільовим призначенням – для ведення садівництва ( а.с. 12-13).
До моменту придбання позивачем вказані земельні ділянки належали на підставі Державного акту на право користування ( а.с. 136-139) до складу садівничого товариства « Наука».
В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Красноармійської райдержадміністрації Донецької області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення її земельної ділянки для розміщення комплексу автосервісу та обслуговування автомобільного транспорту. Вказаний проект землеустрою був виконаний колективним підприємством « Геосвіт», ним же була складена розрахункова відомість про визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню у зв»язку зі зміною цільового призначення приватної земельної ділянки, у розмірі 50143,88 грн. Зазначений розмір розрахований, виходячи з показників нормативу втрат сільськогосподарських угідь, зайнятих багаторічними насадженнями, в межах земельно-оціночного району у сумі 251600,0 грн та площі земельної ділянки 0,1993 га.
Згідно висновку від 25.02.2008 року відповідачем – Держземінспецією ( на той час Управлінням контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області) вказана розрахункова відомість була погоджена та взята на контроль у відповідності до п. 4 Положення про ОСОБА_5 інспекцією з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Постановою КМУ № 1958 від 25.12.2002 року.
Розпорядженням голови Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області № 168 від 31.03.2008 року було затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення приватної земельної ділянки ОСОБА_1 для розміщення комплексу автосервісу та обслуговування автомобільного транспорту ( з метою задоволення потреб територіальних громад Лисівської сільської ради і Красноармійського району) загальною площею 0,1993 га багаторічних насаджень, виконаний за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
Цим же розпорядженням змінено цільове призначення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 0,1993 га з багаторічних насаджень для ведення садівництва, на землі – для розміщення комплексу автосервісу та обслуговування транзитного автомобільного транспорту ( комерційне використання) з метою задоволення потреб тариторіальних громад Лисівської сільської ради і Красноармійського району, загальною площею 0,1993 га забудованих земель, в тому числі 0,0236 га – під капітальною спорудою, 0,1094 га – під проїздами, проходами і площадками та 0,0663 га – зеленими насадженнями і газонами. Крім того, позивача зобов»язано виплатити в державний бюджет втрати сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню у зв»язку зі зміною цільового призначення приватної земельної ділянки, у розмірі 50143,88 грн.
Втрати сільськогосподарського виробництва визначаються ч. 1 ст. 207 ЗК України як втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженнями у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь ( ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення ( викупу) їх для потреб, не пов»язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Таким чином, втратами вважається грошова сума, що у разі виведення земель із складу сільськогосподарських угідь підлягає сплаті до відповідних бюджетів для залучення до сільськогосподарського виробництва компенсуючих площ або компенсуючого поліпшення якості існуючих сільськогосподарських або лісових угідь. Здійснення контролю за додержанням встановленого законодавством порядку визначення розміру та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва покладено на Держкомзем України. ( п.п 30 п. 3 Положення, затвердженого Постановою КМ України від 19.03.2008 р. № 224).
Втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях, не пов»язаних із веденням сільськогосподарського виробництва, визначаються на основі нормативів цих втрат, встановлених Постановою КМУ № 1279 від 17.11.1997 року та викладених в додатку до порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, з коригуванням його на відповідний показник балу бонітету земельної ділянки, що вилучається, коефіцієнту інтенсивності використання сільськогосподарських угідь певного земельно-оціночного району ( п. 1 Порядку № 1279).
Оскільки Донецький окружний адміністративний суд в своєї постанові від 14.09.2009 року прийшов до висновку про безпідставність визначення виду землі сільськогосподарського призначення, що належить ОСОБА_1, як багаторічні насадження, то при розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва необхідно було виходити із зміни цільового призначення земельної ділянки для розміщення комплексу автосервісу та обслуговування транзитного автомобільного транспорту 0,1993 га земель, придатних для використання під сіножаттями.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, діі чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачами по справі не була доведена правомірність своїх дій.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використання повноваження з метою, з якою повноваження надано ; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації ; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об»єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .
Главами 2 і 3 Земельного кодексу України визначені повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
Згідно ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить - здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов»язаних із вилученням ( викупом) земельних ділянок.
Оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року визнані протиправними дії Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області щодо затвердження розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях, не пов»язаних із веденням сільського господарства, розрахованих на підставі нормативів втрат земель сільськогосподарського призначення, прийнятих для виду сільськогосподарських земель, зайнятих багаторічними насадженнями, суд вважає , що п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року є нечинним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до голови Красноармійської райдержадмніістрації , третя особа Красноармійська райдержадміністрація про визнання нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 року підлягають задоволенню.
Керуючись ст..ст.11,17-20, 69-72, 86, 94, 158-163,167,185,186,254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до голови Красноармійської райдержадмніістрації , третя особа Красноармійська райдержадміністрація про визнання нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної державної адміністрації № 168 від 31.03.2008 – задовольнити.
Визнати нечинним п. 3.1 Розпорядження голови Красноармійської райдержадміністрації № 168 від 31.03.2008 року.
Скасувати п.3.1 Розпорядження голови Красноармійської районної держадміністрації № 168 від 31.03.2008 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складання в повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційного суду, або у порядку ст.186 КАС України.
Суддя: