Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63

Справа № 11а – 281/2009 року                                 Головуючий у суді І-ї інстанції – Проценко О.М.

Категорія – ст.186 ч.2 КК України                       Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Олексієнко І.С.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,

                                   суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

  з участю прокурора: Глобенко О.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали за апеляцією Знам’янського міжрайонного прокурора Кіровоградської області – Мельника О.А. на постанову Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2009 року, якою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знам'янка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня – спеціальна, не працюючого, не одруженого, на утриманні двоє дітей, що проживає: АДРЕСА_1, такого що не має судимості,

відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.

    ОСОБА_1. обвинувачується органами досудового слідства в тому, що він 25.06.2009 року приблизно о 12.00 год. вступивши в злочинний зговір з ОСОБА_2 наздогнали по вул. Володарського в м. Знам'янка неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де розподіливши між собою обов'язки ОСОБА_1. підбігши до ОСОБА_3 застосував до нього фізичну силу у вигляді здавлювання ліктьовим суглобом шиї, чим зломив можливий його опір, та позбавив можливості подачі сигналу тривоги чи виклику допомоги і в наслідок даних дій ОСОБА_3 реально сприймаючи погрозу своєму життю чи здоров'ю та боячись за своє життя сам передав нападаючому мобільний телефон „Нокіа-5310”, вартістю 1078 грн. з сім картою оператору МТС вартістю 25 грн. та флеш картою об’ємом 1 Гб. вартістю 69 грн. В момент того як ОСОБА_1. застосував фізичну силу до потерпілого ОСОБА_3 та заволодів його майном, ОСОБА_2 виконуючи свою роль у вчиненні даного злочину, підбіг до ОСОБА_4 та також застосував до нього фізичну силу у вигляді здавлювання здавлювання шиї ліктьовим суглобом, та вимагав від потерпілого передати йому майно, а саме гроші чи мобільний телефон. Однак в свою чергу ОСОБА_4 вирвавшись від захвату нападаючого, намагався перешкодити вчиненню злочину відносно ОСОБА_3 В свою чергу ОСОБА_2 загородив дорогу ОСОБА_4 погрожуючи при цьому фізичною розправою чим попередив можливість перешкоджанню вчиненню злочину. Після того як ОСОБА_1. заволодів майном та дії ОСОБА_2 по стримуванню потерпілого ОСОБА_4 не мали потреби вони з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1172 грн., тобто вчинили злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.

    Слідчий СВ Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області звернувся з поданням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту від 20.07.2009 року, яке погоджено прокурором 20.07.2009 року.

Відмовляючи в задоволенні зазначеного подання та обранні запобіжного заходу у виді взяття під вартою суд першої інстанції в постанові зазначив, що ОСОБА_1. обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, за який санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, проте враховуючи особу обвинуваченого, а саме те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з співмешканкою та виховує спільну дитину, на вимоги слідчого з’являється в міліцію, від слідства не ухиляється, а тому суд не вбачає достатніх підстав для взяття обвинуваченого під варту.

В апеляції Знам’янський міжрайонний прокурор Кіровоградської області – Мельник О.А. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки судом допущено неповноту та однобічність при розгляді матеріалів. Суд недостатньо врахував, що обвинуваченим вину не визнав, вчинив тяжкий злочин, тричі судимий, хоча судимості і погашені, характеризується посередньо, не працює, проживає лише з матір’ю, а тому перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду, вплинути на свідків по справі.    

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає, що апеляцію підлягає залишенню без розгляду, а провадження – закриттю, оскільки справа перебуває в суді, вивчивши матеріали, обговоривши та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без розгляду, а провадження – закрити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.187 ч.2 КК України була направлена 25.09.2009 року до Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області для розгляду по суті, що підтверджується листом №04/2/1-5632-вих від 01.10.2009 року, а тому питання щодо обрання міри запобіжного заходу у ході судового засідання повинен вирішувати суд першої інстанції, отже апеляція – не підлягає розгляду в апеляційному суді.

Керуючись ст. 382 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію Знам’янського міжрайонного прокурора Кіровоградської області на постанову Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2009 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_1 – визнати такою, що не підлягає розгляду, а апеляційне провадження  по справі – закрити.

Судді:

Медведенко Ю.С.             Олексієнко І.С.             Кадегроб А.І.