Справа №2 - 5410/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суду ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення в її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 01 жовтня 1988 року, який розірвано 12 березня 1997 року. Від даного шлюбу у них народився син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, з 1997 року від відповідача ніяких відомостей не надходило; він ухиляється від батьківського обов’язку по утриманню дитини; жодної матеріальної допомоги не надає, тому просить позов задовольнити. Після уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_4 аліменти в її користь на утримання сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі у розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала та з мотивів, викладених у позовній заяві просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати дану справу без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо даних про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 01 жовтня 1988 року, який розірвано 12 березня 1997 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 12.03.1997 року 1-ИД № 012498.
Від даного шлюбу 21.05.1996 року народився син, ОСОБА_5, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міськвиконкому 23.05.1996 року видано свідоцтво про народження серія І-ИД № 063618 та в книзі записів актів цивільного стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 1029.
Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) батька, згідно ч.1 ст.183 СК України, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів про те, що він за своїм станом здоров’я чи матеріальним становищем, не може виконувати своїх обов’язків по утриманню неповнолітньої дитини.
Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідач матеріально не забезпечує сім’ю, не надає кошти на утримання неповнолітнього сина.
Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_4 в користь позивачки ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. щомісячно, починаючи з 13.07.2009 р. до досягнення дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів, який не працює, матеріальне становище дитини, на яку призначаються аліменти, а також те, що позивачка теж зобов’язана брати участь в утриманні дитини.
Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Судові витрати в доход держави підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 110, 179, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки м. Тернопіль вул. Бандери, 72/29 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. починаючи з 13.07.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита в дохід держави та 30 (тридцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
Рішення в частині стягнення аліментів за адин місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано – після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
ОСОБА_7 ОСОБА_1
Копія вірна
Суддя С.В. Кунцьо