Справа № 2«а»-2572/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2009 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Філь О.Є.
при секретарі Іващенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок пенсії , як інваліду 3-ої групи в зв»язку з захворюванням, яке пов»язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно діючому законодавству відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 ч. 4, ст. 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » за період з 01.11.2006 року по 18.11.2007 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що нарахування розміру пенсії позивачу здійснюється відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, позивачем пропущений річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України. Вимоги позивача щодо перерахунку пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням № 089838, довідкою МСЕК (а.с. 4, 5).
Позивач знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною З статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті суд зазначає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про, статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 грн. 91 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), суд не приймає до уваги, оскільки ототоржнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті І якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" (газета „Урядовий кур'єр" від 30 грудня 2005 року) на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 36,6 гривень.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з І жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Позиція ОСОБА_2 ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
При розгляді справи суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, що дії ОСОБА_2 щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших від шести прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.11.2006 року, оскільки Закон України №231 від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким ст. 67 Закону № 796 доповнена новими частинами другою і третьою, набрав чинності з 01.11.2006 року - часу публікації в газеті "Урядовий кур'єр" №205.
Також в ході судового розгляду було встановлено, що згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2008 року були задоволені позовні вимоги позивача щодо зобов»язання відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецькій області здійснити перерахунок пенсії з 19.11.2007 року відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 4, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити перерахунок основної пенсії позивачу в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність та додаткової пенсії із розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2006 року по 18.11.2007 року на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2006 року по 18.11.2007 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2006 року по 18.11.2007 року на підставі ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: