Справа № 2-а-3473/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2009 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді – Науменко А.В..
за участю секретаря – Запорожець М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївської області „Про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України ”, -
В С Т А Н О В И В :
06.08.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача з вимогами поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, визнати незаконними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 094741 від 26.04.2009 року, закрити провадження по адміністративної справі, посилаючись на те, що 26.04.2009 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 340 грн. за постановою, складеною відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити, пояснивши, що він швидкість не перевищував, а радар „Візир” не є належним технічним пристроєм, яким можливо вимірювати та фіксувати швидкість автомобілю. Просив суд поновити строк оскарження постанови, посилаючись на обставини, які вважає поважними.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, про що свідчить поштові повідомлення з підписом про сповіщення, однак до суду не з’явився, надали судові письмові заперечення, просили суд розглянути за відсутністю представника. В запереченні зазначено, що радіолокаційний прилад «Візір» працював у стаціонарному режимі, фото фіксацію проводив інспектор ДПС, який виносив оскаржену постанову.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 26.04.2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення – штрафу у розмірі 340 грн. відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 094741 від 26.04.2009 року, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.6 Г Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, а саме позивач перевищив швидкість на 43 км/год. при обмеженні 90 км/год., тобто рухався зі швидкістю 133 км/год., чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП (а.с.6).
З вказаної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем була перевищена швидкість, що було зафіксовано вимірювачем швидкості відеозаписувачим - „Візир”, без зазначення режиму його праці.
Відповідного до чинного законодавства водій – позивач повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що протоколу складено не було, чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом приймається до уваги, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, але у цьому разі, у постанові не може бути зазначено, що саме позивачем, власником транспортного засобу, було скоєно адміністративне правопорушення.
Частиною 6 ст. 258 КУпАП передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП насамперед говорить про те що, така фіксація та заочне винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі, тобто в такому режимі, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад „Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Підтвердженням того факту, що вказаний прилад „Візир” не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу. В розділі 2 вищевказаної інструкції „Основні технічні характеристики”, чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний, тобто - не автоматичний.
Крім того, вказаний у оскарженій постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото (автомобіля позивача). Прилад має регулювання поля зору і воно може бути спеціально звужено при використанні прибору, щоб б це поле не попав сусідній автомобіль. З фотографії, доданої до оскарженої постанови вбачається, що кут огляду з приладу «Візир» є звуженим, внаслідок чого не видно жодних автомобілів, які б рухалися поруч, що не доводить їх відсутності. Жодних об'єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобілю позивача - відсутні.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтошспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, а вони з запереченням надані відповідачем не були ( а. с.22-25)
Ухвалою суду у відповідача витребувалась адміністративна справа у відношенні позивача, яка для огляду суду не була надіслана чи представлена відповідачем у засіданні, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно належних у матеріалах справи доказах ( а.с. 16)
Відповідачем по справі суду не були надані відповідні належні докази стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, у зв’язку з чим відповідач не надав суду докази того, що саме позивачем по справі була перевищена встановлена швидкість на 43 км/год.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідачу по справі надавалась можливість спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом, обмежившись запереченням.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
З поштового конверту, де міститься печатки пошти м. Миколаїв -56, в якому надійшла позивачу оскаржена постанова, вбачається що відправлення здійснене 24.06.2009 року. Відповідачем не спростовані твердження позивача, що ця кореспонденція не вручалася йому під розписку, а була знайдена у поштової скриньці тільки 24.07.2009 року. Звідси, згідно ст. 289 КУпАП суд вважає, що є підстави для визнання поважними причини пропуску строку на оскарження вказаної постанови та поновлення строку на її оскарження.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ УМВС України в Миколаївської області ). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївської області „Про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України - задовольнити.
Поновити строк оскарження постанови ВЕ №094741 від 26.04.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КУаАП.
Визнати незаконною та скасувати постанову ВЕ №094741 від 26.04.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КУаАП в розмірі 340 грн., провадження по справі - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Приморського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: А.В. Науменко
З оригіналом згідно
Суддя
Секретар
Приморський районний суд міста Одеси
65011, .м. Одеса вул. Балківська 33
„22”жовтня 2009 року
С-05
ОСОБА_1
65000, АДРЕСА_1
УДАІ УМВС України в Миколаївської області
54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1
Приморський районний м. Одеси надсилає копію постанови суду від 22.10.2009 року.
Додаток: копія постанови на 3-х аркушах.
Суддя А.В. Науменко
Приморський районний суд міста Одеси
65011, .м. Одеса вул. Балківська 33
„22”жовтня 2009 року
С-05
ОСОБА_1
65000, АДРЕСА_1
УДАІ УМВС України в Миколаївської області
54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1
Приморський районний м. Одеси надсилає копію постанови суду від 22.10.2009 року.
Додаток: копія постанови на 3-х аркушах.
Суддя А.В. Науменко