Справа № 2а-145/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2009 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого – судді Нікітіної С.Й.
При секретарі – Виноградовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання розпоряджень, рішення недійсними, зобов’язання не перешкоджати у користуванні нежилим приміщенням та визнання бездіяльності протиправною,
В С Т А Н О В И В:
В суд звернувся ОСОБА_1 та просить: визнати недійсним розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №699 від 25.07.2002р. «Про відміну розпорядження Центральної районної адміністрації №272 від 13.12.1996р.», зобов’язати виконавчий комітет Одеської міської ради не перешкоджати йому володіти і користуватися нежилим приміщенням (сараєм), загальною площею 8,4 кв.м., розташованим на 1 поверсі будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі; визнати недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння, видане Центральною районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 18.11.2002р. за №022881; визнати недійсним рішення Одеської міської ради «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, розташованих в Центральному районі м.Одеси, що підлягають відчуженню у 2002році» від 15.10.2002р. за №434-ХХІV в частині відчуження підсобного приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вказаного в додатку до рішення №434-ХХІV Одеської міської ради від 15.10.2002р. за №25; визнати розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради за №1279 від 09.12.2002р. «Про затвердження протоколу №13 від 05.11.2002р. районної оціночної комісії та укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з ОСОБА_2М.» недійсним; визнати бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради по виконанню розпорядження №925 Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.09.2002року «Про знесення самовільно закритого входу до галереї, який примикає до підсобних приміщень ОСОБА_2 за адресою: м.Одеса, вул.Успенська,80» протиправною.
При цьому позивач посилається на те, що він є власником кв.№30 в будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі, згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.03.1995 УЖКГ виконкому Одеської у його користуванні з 1969 року знаходилось вищевказане допоміжне приміщення (сарай), площею 8,4 кв.м., розташоване на 1 поверсі противоротного флігеля будинку №80 по вул.Успенській в м.Одеса, яке, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у якості допоміжного приміщення перейшло йому у власність безоплатно та окремо приватизації не підлягає, а тому вважає, що приміщення йому належить на праві приватної власності. Рішенням Центральної районної адміністрації Одеської міської ради від 25.07.2002р. за №699 «Про відміну розпорядження Центральної районної адміністрації №272 від 13.12.1996р.» «Про передачу під підсобне нежилого приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 80, ОСОБА_1Д.», та свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 18.11.2002року за №022881, рішенням Одеської міської ради «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, розташованих в Центральному районі м.Одеси, що підлягають відчуженню у 2002році» від 15.10.2002р. за №434-ХХІV в частині відчуження підсобного приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, розпорядженням Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради за №1279 від 09.12.2002р. «Про затвердження протоколу №13 від 05.11.2002р. районної оціночної комісії та укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з ОСОБА_2М.» порушені його права як власника приміщення, оскільки спірне нежиле приміщення не є комунальною власністю та права на розпорядження цим приміщенням органи місцевого самоврядування не мали. До того ж, з весь період користування приміщенням до нього ні з боку Центральної районної адміністрації, ні з боку Одеської міської ради ніяких претензій не надходило.
У квітні 2002 року відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив частину внутрішньодворової території і незаконно здійснив прибудову до підсобного приміщення кв.22, де він проживав. Розпорядженням від 23.09.2002 року Центральна районна адміністрація зобов’язала ОСОБА_2 знести самовільно закритий вхід в галерею, який примикає до належних ОСОБА_2 підсобних приміщень, яке до теперішнього часу ніким не виконане, у зв’язку з чим він просить визнати бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради по виконанню вищевказаного розпорядження протиправною.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, позовні вимоги підтримали, просять суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, просять суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є повноправним власником нежилого приміщення сараю, загальною площею 8,4 кв.м., яке знаходиться в будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі та відображено на схематичному плані двору під літ «Л», згідно договору купівлі-продажу, укладеного з Одеською міською радою 27.12.2002р., та пред’явленим позовом грубо порушуються його права як власника.
Представник відповідача - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення позову.
Представники відповідачів - Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не з’явились, про причини нявки суджу не повідомили, про час слухання справи повідомлялись, у зв’язку з чим, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
При цьому суд виходить з таких обставин.
ОСОБА_1 є власником та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою – витягом з домової книги за №463 від 30.09.1996р.
Розпорядженням центральної районної адміністрації виконкому Одеської міської ради від 13.12.1996року, ОСОБА_1 було передано нежиле приміщення, загальною площею 9,24 кв.м., яке знаходилось на 1 поверсі противоротнього флігеля будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі як підсобне.
Разом з тим, статтею 265 ЦК України, норми якого діяли під час винесення Приморського районною адміністрацією розпорядження №699 від 25.07.2002р. «Про відміну розпорядження Центральної районної адміністрації №272 від 13.12.1996р.» були встановлені обов’язки наймача, а саме, наймач був зобов'язаний: 1) своєчасно вносити плату за користування майном; 2) користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; 3) підтримувати найняте майно у справному стані; 4) провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; 5) при припиненні договору найму - повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Розпорядженням Центральної районної адміністрації за №699 від 25.07.2002р. вищевказане розпорядження від 13.12.1996р. про передачу ОСОБА_1 нежитлового приміщення, площею 9,24 кв.м. в будинку №80 по вул. Успенській в м.Одесі скасоване у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 приміщення не експлуатував, не сплачував експлуатаційні витрати, утримував його в антисанітарному стані, в результаті чого приміщення знаходилось в аварійному становищі. Факт неналежного використання приміщення з боку ОСОБА_1 підтверджується заявою мешканців будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі від 31.03.2005р., актом від 08.12.2003р., звітом про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення (сараю), розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 80, від 23.09.2002р., листом за №К-5117 від 03.07.2002р., показаннями мешканця будинку ОСОБА_6, допитаного у якості свідка.
Рішенням Одеської міської ради від 15.10.2002р. за №434-ХХІV був затверджений перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, розташованих в Центральному районі м.Одеси, які підлягали відчуженню у 2002 році, та, згідно п.25 Переліку, до нього було включене підсобне приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Розпорядженням Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради за №1279 від 09.12.2002р. був затверджений протокол №13 від 05.11.2002р. районної оціночної комісії по відчуженню об’єкту комунальної власності для подальшого використання під нежитлове приміщення ОСОБА_2, та, згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2002р. укладеного між ОСОБА_2 та Одеською міською радою, ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення сараю, загальною площею 8,4 кв.м., яке знаходиться в будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі та відображено на схематичному плані двору під літ. «Л».
Відповідно до ст.147 Конституції України, управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснює територіальна громада міста безпосередньо, або через утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно ч.2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування ”.
У відповідності до ч.1 ст.328, ст.345 ЦК України, фізична особа може набувати право власності на майно, що є в комунальної власності, в порядку приватизації, який визначається законом, або з правочинів.
Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ради представляють інтереси територіальної громади (п. 5 ст. 16 Закону).
Рішенням Одеської обласної ради народних депутатів № 226 - XXI від 25.11.91 р. „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування й районів області», винесеного відповідно до Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР і місцевому самоврядуванні», «Про власність», Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканської) власністю й власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», у комунальну власність територіальної громади м. Одеси був переданий весь житловий та нежитловий фонд місцевих рад, розташований у рамках територіальних одиниць міста, таким чином, спірне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса вул. Успенська, 80, є нежитловим і перебуває на території м. Одеси, та, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме розділу III «Матеріальна й фінансова основа місцевого
самоврядування», та належить територіальній громаді м.Одеси, представником якої є міська рада.
П.п. 5, 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виняткової компетенції органів місцевого самоврядування відносяться повноваження по володінню, користуванню й розпорядженню об'єктами комунальної власності, а отже, рішення Одеської міської ради від 15.10.02 р. за № 434-ХХІV прийнято відповідно вимог ЦК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», «Про приватизацію державного майна»,та у рамках своїх повноважень.
Позивач в позові посилається на ст. 1, п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» де зазначено, що власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) за своїм розсудом: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти інші угоди, не заборонені законом». У даній статі Закону визначаються права власника щодо квартири, що належить йому на праві приватної власності, а не підсобних приміщень будинку, проте, позивач вказує, що сарай, площею 8, 4 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 80, є підсобним приміщенням, а при посиланні на Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92 р. вказує на норми закону, що регламентують порядок отримання у власність допоміжних приміщень.
У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку й побутового обслуговування мешканців будинку.
Так, у відповідності до рішення Конституційного суду України по справі №1-2/2004 від 02.03.2004р., допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
Проте, згідно листа Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 20.01.2004 р. N 4/3-67 , допоміжними приміщеннями жилого будинку є сходи, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, дитячі кімнати та інші аналогічні приміщення.
В той же час, наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що допоміжними приміщеннями житлового будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а у Житловому кодексі України закріплено, що нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне приміщення є нежилим, у зв’язку з чим посилання позивача на нібито порушення з боку відповідачів його права власності на спірне приміщення, яке в ході судового засідання позивачем ніякими правовстановлюючими документами підтверджено не було, вважає безпідставними.
В той же час, в матеріалах справи відсутні об’єктивні дані, які б вказували на належне виконання розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №925 від 23.09.2002року «Про знесення самовільно закритого входу до галереї, який примикає до підсобних приміщень ОСОБА_2 за адресою: м.Одеса, вул.Успенська,80» та належний контроль з боку посадових осіб виконкому Одеської міської ради щодо контролю за виконанням вказаного розпорядження. Тому в тій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 9, 69, 158-163, КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність виконкому Одеської міської ради по виконанню розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №925 від 23.09.2002року «Про знесення самовільно закритого входу до галереї, який примикає до підсобних приміщень ОСОБА_2 за адресою: м.Одеса, вул.Успенська,80».
В решті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №699 від 25.07.2002р. «Про відміну розпорядження Центральної районної адміністрації №272 від 13.12.1996р.»; зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради не перешкоджати володіти і користуватися нежилим приміщенням (сараєм), загальною площею 8,4 кв.м., розташованим на 1 поверсі будинку №80 по вул.Успенській в м.Одесі; визнання недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння, видане Центральною районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 18.11.2002р. за №022881; визнання рішення Одеської міської ради «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, розташованих в Центральному районі м.Одеси, що підлягають відчуженню у 2002році» від 15.10.2002р. за №434-ХХІV в частині відчуження підсобного приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вказаного в додатку до рішення №434-ХХІV Одеської міської ради від 15.10.2002р. за №25 протиправним; визнання розпорядження Центральної районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради за №1279 від 09.12.2002р. «Про затвердження протоколу №13 від 05.11.2002р. районної оціночної комісії та укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з ОСОБА_2М.» недійсним - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: