Справа № 22-ц-4488/ 2009 р. Головуючий 1 інстанції Савицький М.Б.
Категорія : відшкодування Доповідач Борова С.А.
шкоди
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого- судді Крилової Т.Г.
суддів Борової С.А., Цвірюка В.О.
при секретарях Козир Л.В., Губіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 та просила з урахуванням доповнених позовних вимог стягнути на її користь з відповідача втрачений заробіток у сумі 57462 грн. 50 коп. і в подальшому проводити стягнення щомісячно з розрахунку 55% від розміру п’яти мінімальних заробітних плат, матеріальні збитки на загальну суму 30750 грн. 28 коп., а також моральну шкоду у сумі 100000 грн. Зобов’язати відповідача проводити предоплату її санаторно- курортного лікування. В обгрунтування свого позову зазначила, що 01 травня 2005 року з вини водія ОСОБА_1, який керував належним йому автомобілем Москвич-412 держ.НОМЕР_1 і порушившим правила дорожнього руху, було ДТП на автодорозі Сахновщина- Лигівка Харківської області, внаслідок чого їй, як пасажиру автомобіля Москвич-412, спричинені тяжкі тілесні ушкодження та вона стала інвалідом 2 групи , а з 2006 року їй встановлена 3 група інвалідності. Вона зазнала моральної шкоди, оскільки змінився її уклад життя , переносить фізичні та душевні страждання.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково, посилаючись на те, що він надавав посильну допомогу на лікування позивачки, згоден на відшкодуваня моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Рішенням Сахновщинського районного суду від 08 липня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на її користь з ОСОБА_1 матеріальні збитки: 57462 грн. 50 коп.- втрачений заробіток з 01 травня 2005 р. по 01 червня 2009 року і далі щомісячно з розрахунку 55% від розміру п’яти мінімальних заробітних плат до наступного акту огляду МСЕК до 01 вересня 2010 року, а також 19925 грн. 28 коп. та моральну шкоду у сумі 80 000 грн., а всього 157 387 грн. 78 коп.
Зобов’язано ОСОБА_1 забезпечувати предоплатою санаторне лікування ОСОБА_2 в кількості не менше рекомендованого їй лікарями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 773 грн. 88 коп., а також 50 грн. 40 коп. для оплати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити: відмовити позивачці у відшкодуванні втраченого заробітку, відшкодуванні матеріальних збитків 19 928грн. 50 коп. та зменшити суму відшкодування моральної шкоди з 80 000 грн. до 5 000 грн. з тих підстав, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що втрата заробітку не мала місце, оскільки позивачка працювала та з власної волі не отримувала та не надавала до оплати лікарняні листки, не надала доказів, що потребувала додаткового харчування, на оплату лікування позивачки він передав 2000 грн.
ОСОБА_2 рішення суду не оскаржила.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки позивачка не оскаржила рішення суду у частині відмови їй у задоволенні позовних вимог, відповідач оскаржив рішення у частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, тобто у частині задоволених позовних вимог.
Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що водій ОСОБА_1 винний у скоєнні ДТП, а ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження та заподіяна матеріальна та моральна шкода. Втрата заробітку вираховується згідно з вимогами ст. 1197 ЦК України, тобто виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та з дня травмування позивачки. Ця сума становить 57 462 грн. 50 коп., з виплатою щомісячних платежів до часу переосвідчення- 01 вересня 2010 р.
Матеріальні збитки полягають у витратах на придбання медикаментів під час операції та накладення гіпсу- 465 грн., придбання корсету 180 грн. витрати на медикаменти та придбання бензину для поїздок у медичні заклади на лікування на суму 3394, 93 грн., рентгенівські знімки 206 грн., вартість еритроцитної маси 54 грн.35 коп. витрати на додаткове харчування 15625 грн.
Згідно зі ст. 1202 ЦК України відповідач повинен проводити предоплату для придбання путівки на санаторно- курортне лікування.
Моральна шкода спричинена у розмірі 80 00 грн.
Погодитися з таким висновком суду у повному обсязі неможна, тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України судова колегія змінює рішення суду. Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, порушений матеріальний та процесуальний закон.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначених вимог закону районний суд не дотримався.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з вини відповідача сталося ДТП, в результаті чого ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження та заподіяна матеріальна та моральна шкода.
Зазначені обставини не спростовуються відповідачем та не є доводами апеляційної скарги.
Разом з тим суд допустився помилки вираховуючи розмір заробітку втраченого потерпілою внаслідок зменшення загальної працездатності, щомісячних платежів та терміну за який відшкодовується втрачений заробіток.
Як вбачається з матеріалів справи на час ДТП -1 травня 2005 року ОСОБА_2 працювала і її середній заробіток становив 136 грн. на місяць, що підтверджено відповідною довідкою.
В результаті ДТП позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження, потребувала тривалого лікування . У вересні 2005 року ОСОБА_2 була встановлена 2 група інвалідності, при переоглядах у серпні 2006 р. та у вересні 2008 року встановлена 3 група інвалідності.
Згідно з висновком експерта № 265 від 31 жовтня 2007 р. мається причинний зв’язок між ДТП та його наслідками- ушкодження здоров’я з втратою 55% загальної працездатності. На час стаціонарного лікування та на час проведення експертизи потерпіла не потребувала будь якої дієти, у тому числі додаткового полівітамінізованого харчування, їй показане санаторно- курортне лікування. ( а.с.109-113)
Відповідно зі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно зі ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом іншим ушкодженням здоров’я здійснюється щомісячними платежами. Стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст. 1195 ЦК України, може бути здійснена наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна ( придбання путівки).
Виходячи з вищенаведених норм закону ОСОБА_2 повинна бути відшкодована шкода у вигляді втрати заробітку. Разом з тим судом першої інстанції невірно вирахований його розмір, виходячи з вимог ст. 1197 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи потерпіла не перебувала у трудових стосунках з відповідачем, а тому зазначені норми на виниклі правостосунки між сторонами не розповсюджуються. П. 12 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03. 1992 р. № 6 зі змінами та доповненнями передбачено, що розмір відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою потерпілим заробітку ( його частини) у зв’язку з ушкодженням здоров’я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.
У даному випадку втрата професійної працездатності не визначалася, оскільки не пов’язана з травмами, отриманими на виробництві.
Відшкодування шкоди ОСОБА_2 від втрати заробітку вираховується виходячи з розміру її середнього заробітку та відсотку втрати загальної працездатності та становить: 136 грн.х 55 % = 74 грн. 80 коп. щомісячно.
Втрата загальної працездатності потерпілій встановлена висновком експертизи від 30 жовтня 2007 року, тому відповідно з дня встановлення відсотку втрати працездатності і наступає строк вказаних виплат. З 30 жовтня 2007 р. по 30 жовтня 2009 р.- за 24 місяці сума втраченого заробітку складає 1795 грн. 20 коп. ( 74, 80 грн х 24 ) і в подальшому щомісячно по 74, 80 грн. Оскільки у експертизі не зазначений строк на який визначений такий відсоток втрати працездатності, та цей відсоток не визначається при переогляді МСЕК, то строк щомісячних платежів слід визначити до зміни фізичного стану ОСОБА_2
Доказів, які б свідчили про потребу у додатковому харчуванні позивачкою не надано, а висновок експерта спростовує її доводи щодо потреби у такому харчуванні, тому суд безпідставно стягнув грошові кошти на відшкодування додаткових витрат у вигляді потреби у додатковому харчуванні.
Що стосується відшкодування додаткових витрат, пов’язаних з придбанням медичних препаратів, на проїзд до місця знаходження медичного закладу, то суд вірно прийшов до висновку про їх відшкодування. Зазначені витрати підтверджені медичними довідками, чеками, які знаходяться як в матеріалах цивільної справи, так і в матеріалах кримінальної справи, оглянутої судовою колегією. Розмір такого відшкодування судом першої інстанції вирахуваний вірно ( ( 465+180+3394, 93+206+54, 35)=4300,28 грн.
Зазначеними нормами закону передбачена попередня оплата санаторно- курортного лікування з зазначенням у рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.
ОСОБА_2 не надала доказів, якій організації, у якій сумі треба перерахувати грошові кошти за санаторно- курортне лікування.
Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що з вини відповідача , позивачці заподіяна моральна шкода, оскільки вона перенесла фізичні та душевні страждання, молода за віком особа стала інвалідом, змінилося життя позивачки- вона не працює, її стан позбавив можливості належного спілкування з неповнолітнім сином та надавати йому відповідну допомогу, позбавилась повноцінного життя, змушена постійно проходити лікування, має фізичні вади- не може сидіти, пересувається з палицею та шкутильгає.
Разом з тим, судова колегія вважає, що сума відшкодування моральної шкоди 80 000 грн. є завищеною та зменшує її розмір до 50 000 грн. Вважає, що така сума є спів мірною заподіяній моральній шкоді та достатньою для відшкодування тих моральних затрат, які понесла позивачка від неправомірних дій відповідача.
З огляду на розмір суми матеріальної шкоди судовий збір складає 60, 95 грн. та 8, 50 за немайновий спір- моральної шкоди, що разом дорівнює 69,445 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи становлять 50, 40 грн.
Керуючись ст. 303, 304, 307 , 309 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-
В и р і ш и л а
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 8 липня 2009 року змінити.
Скасувати рішення у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення на її користь з ОСОБА_1 втрачений заробіток 57462, 50 грн. за період з 01 травня 2005 року до 01 червня 2009 р. і далі щомісячно з розрахунку 55% від розміру п’яти мінімальних заробітних плат до наступного акту огляду МСЕК до 01 вересня 2010 року, витрат на додаткове харчування у сумі 15625 грн. , відшкодування моральної шкоди у сумі 80 000 грн., зобов’язання ОСОБА_1 забезпечувати передоплатою санаторно- курортне лікування ОСОБА_2, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 втрачений заробіток у сумі 1795,20грн.з 31 жовтня 2007 року до 31 жовтня 2009 року і в подальшому по 74, 80 грн щомісячно до зміни фізичного стану ОСОБА_2 , матеріальні збитки у сумі 4300,28 грн. на відшкодування моральної шкоди 50000 грн.
Відмовити ОСОБА_2 у зобов’язанні ОСОБА_1 забезпечити предоплату санаторно- курортного лікування ОСОБА_2, відшкодуванні додаткових витрат викликаних необхідністю посиленого харчування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: судовий збір у сумі 69 грн. 45 коп., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи .
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий
Судді