Справа № 2-3694

2009р.

ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

«19» жовтня 2009р. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:  

головуючого  – судді Ніколової І.С.  

при секретарі – Бєлінськой А.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:  

Позивач зазначила, що 01 грудня 2005р. її чоловік ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 8078.

Згідно умов п.1 укладеного правочину, ОСОБА_3 передав у власність відповідачу 12625грн, що еквівалентно 2500 доларам США, а відповідач зобов’язався передати ОСОБА_3 таку ж суму грошей строком до 01 червня 2006р, однак свого зобов’язання належним чином не виконав.  

15 жовтня 2007р. ОСОБА_3 помер.  

Його спадкоємцем як дружина, що його пережила, є позивач, яка 23 жовтня 2007р. звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 16 квітня 2008р. отримала свідоцтво про спадщину за законом.

Просить стягнути з відповідача:

-   суму боргу в розмірі 19055грн 30коп, що станом на 18 травня 2009р. еквівалентно 2500 доларам США;

-   інфляційні витрати за період з 02 червня 2006 по 18 травня 2009р. в сумі 12625грн;

-   3% річних за прострочення грошового зобов’язання на період з 02 червня 2006 по 18 травня 2009р. в сумі 8200грн 61коп;

-   відсотки за користування позикою на рівні облікової ставки Національного банку України, у відповідності по ст.1048 ЦК України, в сумі 4625грн 94коп;    

-   судові витрати по справі: витрати, понесені на оплату юридичних послуг, в сумі 4000грн., сплачений судовий збір в сумі 370грн 10коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи в сумі 250грн.    

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений рекомендованою поштою з повідомленням, про причини неявки не сповістив, заяви про розгляд справи в його відсутність не подавав. За згоди представника позивача суд ухвалює по справі заочне рішення.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

01 грудня 2005р. чоловік позивача ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №8079 (а.с.5). Згідно п.1 укладеного правочину, відповідач позичив у ОСОБА_3 12 625грн, що на день укладення договору було еквівалентно 2 500 доларам США, та зобов’язався повернути грошову суму, на день повернення еквівалентну 2500 доларам США, до 01 червня 2006р.  

Згідно вимог ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

Згідно ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.  

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.    

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановленому договором.  

Таким чином, укладений договір позики є строковим, та пролонгації шляхом не витребування майна не підлягає.

Відповідно, з 02 червня 2006р. ОСОБА_3 згідно з договором позики, отримав право на отримання суми основного боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, 3% річних, відповідно ч.2 ст.625 ЦК України, та відсотків, згідно ч.1 ст.1048 ЦК України.  

15 жовтня 2007р. ОСОБА_3 помер (а.с.9).  

Його спадкоємцем як дружина, що його пережила, є позивач, яка 23 жовтня 2007р. звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 16 квітня 2008р. отримала свідоцтво про спадщину за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Таким чином, до позивача як до спадкоємця позикодавця ОСОБА_3 перейшло його право на отримання від відповідача суми основного боргу за договором позики від 01 грудня 2006р., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, 3% річних відповідно ч.2 ст.625 ЦК України, процентів відповідно ст.1048 ЦК України. Згідно довідки №225 від 18 травня 2009р. про курс гривні по відношенню до долара США станом на 18 травня 2009р. складає 762грн 21коп за 100 доларів США.  

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.  

Вирішуючи по суті вимоги про відшкодування судових витрат по справі, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, пов’язані з явкою до суду, витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи).

Згідно ст.84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, а законом встановлюється граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.  

На даний час граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.  

Склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.  

По справі документально підтверджені квитанцією №931910053 від 19 травня 2009р. (а.с.3) витрати позивача з сплати 370грн 10коп судового збору; та квитанцією №931910055 від 19 травня 2009р. (а.с.2) з сплати 250грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також позивачем понесені витрати на надання правової допомоги в сумі 4000грн підтверджені договором від 15 травня 2009р. про надання правової допомоги з актом приймання-прийняття послуг за цим договором; погодинним розрахунком витраченого часу на складення процесуальних документів, квитанцією від 22 травня 2008р. про сплату позивачем 4000грн.  

Керуючись ст.514, ч.1 ст.625, ч.1 ст.1046, 1048, ч.1 ст.1049, ст.1218 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд    

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – задовольнити у повному обсязі.  

Стягнути з ОСОБА_2, мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, мешкає в АДРЕСА_2, 19055 гривень 30 копійок основного боргу, інфляційні витрати в сумі 8200 гривень 61копійку, 3% річних за прострочення грошового зобов’язання в сумі 1121 гривень 72 копійки, відсотки за користування позикою в сумі 4625 гривень 94 копійки, витрати, понесені на оплату юридичних послуг, в сумі 4000 гривень, сплачений судовий збір в сумі 370 гривень 10 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи в сумі 250 гривень, всього 37623 (тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) гривні 06 копійок.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.    

Суддя: