Справа  №22-ц-171   2007р.                                         Головуючий у 1-й інстанції     Шаповал М.М.

Категорія 21                                                                Суддя-доповідач Данильченко Л.О.

РІШЕННЯ

 іменем    України

06 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Данильченко Л.О., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, третя особа: ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення представника Фонду соцстрахування Онайко Р.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Фонду соцстрахування на його користь 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі Фонд соцстрахування просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, недостатню оцінку судом характеру і обсягу моральних страждань, неврахування вини позивача у настанні страхового випадку.

2

Судом першої інстанції встановлено, що, працюючи з 1954 року по 2004 рік на ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» позивач отримав професійне захворювання у вигляді сенсоневральної туговухості та супутні захворювання, які було викликане впливом шкідливих виробничих факторів. Висновком МСЕК від 27 квітня 2001 року позивачу було встановлено 30% втрати професійної працездатності.

Оскільки в зв'язку профзахворюванням ОСОБА_1 змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, користуватися спеціальним пристроєм для отримання звукової інформації, він суттєво обмежений у життєдіяльності, зменшилась можливість у спілкуванні з людьми, то суд першої інстанції дійшов висновку про наявність моральної шкоди та необхідність стягнення з Фонду соцстрахування на її відшкодування 3000 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні в частині розміру відшкодування шкоди, виходячи з таких підстав.

Факт професійного захворювання ОСОБА_1 підтверджується наявними в справі доказами, не оспорюється апелянтом. Висновком МСЕК від 27 квітня 2001 року позивачу було встановлено 30% втрати професійної працездатності.

Судом вірно дана оцінка зібраним у справі доказам, в тому числі і висновку Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи (а.с.46) щодо відсутності медичних ознак заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки відсутність медичних показників не свідчить про відсутність самої моральної шкоди, а позивач надав суду докази, які свідчать про його душевні страждання та додаткові труднощі по організації свого життя у зв'язку з отриманими захворюваннями.

Суд прийшов до правильного висновку, що позивачу внаслідок професійного захворювання спричинені моральні страждання, в зв'язку з чим він має право на відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставину, що позивач довгий час працював в шкідливих для його здоров'я умовах і отримав професійне захворювання, хоча мав реальну можливість, заробивши стаж роботи в шкідливих умовах, вийти на пенсію або змінити місце роботи.

3

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування слід зменшити до 2000 (двох тисяч) гривень, і це буде відповідати принципам розумності та справедливості при даних обставинах справи, а тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми задовольнити частково.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2006 року в даній справі та стягнути за цим рішенням з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди, а не 3000 (три тисячі) гривень, як зазначено в рішенні.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий

         Судді