Справа № 22 Ц- 3972 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Волчко А.Я.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого – Хопти С.Ф.
Суддів - Мережко М.В., Гуль В.В.
При секретарі – Зінченко Ю.М.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно ,
За зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 , 3-я особа Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора про усунення права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У грудні 2008 року позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення відповідачки від права на спадкування , яка залишилася після смерті їх ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої вимоги обґрунтовували тим, що відповідачка перебувала у шлюбі з їх батьком. Позивачі –діти від першого шлюбу ОСОБА_4
У 1997 році ОСОБА_4 отримав квартиру за адресою ; АДРЕСА_1., в яку прописав у 1998 році ОСОБА_3, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі. У 2002 році квартира була приватизована на двох осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_3
У визначений законом термін позивачі звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Оскільки для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно надати свідоцтво про право власності на квартиру, яке знаходиться у відповідачки , остання відмовляється надати документи, вони звернулися до суду за захистом свого права, просять визнати за кожним з позивачів право власності на 1\6 частину квартири, зобов»язати видати їм належним чином оформлене свідоцтво про право на спадщину.
У січні 2009 року відповідачка ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2., ОСОБА_1. про усунення від права на спадкування, визнання права власності на 2\6 частини спадщини , відшкодування витрат на поховання.
Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.. Дітей від шлюбу не мали.
Під час шлюбу ними було приватизовано однокімнатну квартиру за адресою ; АДРЕСА_1 в рівних частках, та придбаний автомобіль.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1\2 частину квартири, 1\2 частину автомобіля.
ОСОБА_3 є спадкоємицею 1\3 частини вказаного майна , на яке в зазначеній частині нею отримані свідоцтва про право на спадщину за законом ( тобто - на 1\6 частину квартири , на 1\6 частину автомобіля)
Позивачка вважає, що діти ОСОБА_4 – ОСОБА_1., ОСОБА_2 . мають бути усунені від права на спадкування, оскільки не виконували своїх обов»язків по наданню батьку будь-якої допомоги під час травмування і тяжкої хвороби в подальшому.
На похорон свого батька діти не приїхали, ніякої допомоги на похорон не надали, всі витрати пов»язані з похованням несла тільки ОСОБА_3
Позивачка просила усунути від права на спадкування ОСОБА_1., ОСОБА_2., визнати за нею право власності на 2\6 частини спадкового майна.
В подальшому ОСОБА_3 доповнила позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 1\6 частину квартири за адресою ; АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4, оскільки це майно було набуте їм під час шлюбу з ОСОБА_5 , поновити строк позовної давності, який пропущений позивачкою з поважних причин.
Рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області
від 11 червня 2009 р. позов ОСОБА_1., ОСОБА_2. задоволено , визнано право власності на 1\6 квартири за адресою ; АДРЕСА_1 за кожним, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1. , ОСОБА_2. – діти, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.
ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_4 з 1998 року .
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом, і відповідно до вимог закону у встановлений законом шестимісячний термін, всі спадкоємці звернулися з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини. .Заповіту ОСОБА_4 не залишив.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на наступне майно ; 1\2 частина квартири за адресою ; АДРЕСА_1 1\2 частину автомобіля «VOLKSWAGEN Passat» 1990 року випуску, дз 293-48 КК.
Відповідно до ст.. 1267 ЦК України частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними, за таких обставин частка кожного з спадкоємців складає 1\6 частину. ОСОБА_3 отримала свідоцтво на свою частку спадкового майна – 1\6 частину квартири, 1\6 частину автомобіля.
Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані .
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Відповідно до роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Відповідно до вимог закону позивачка ОСОБА_3. не надала суду доказів, що померлий ОСОБА_4 був людиною похилого віку, страждав на тяжку хворобу або знаходився у безпорадному стані, потребував допомоги саме від ОСОБА_1., ОСОБА_2. а також, що відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_1. ухилялися від надання йому допомоги, усвідомлюючи свій обов»язок щодо утримання спадкодавця , мали можливість надавати таку допомогу , але не вчинили відносно цього необхідних дій. За таких обставин, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_1. та відмовляючи у позові ОСОБА_3 вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, рішення є законним та обґрунтованим , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , а тому підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст..ст. 303, 307,308, 313 - 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У х в а л и л а
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 11 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України в касаційному порядку.
Головуючий
Судді