Справа № 22 -ц- 201 Головуючий у 1-й інстанції: Мальована В.В.
Категорія -12 Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.
УХВАЛА
іменем України
06 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Імперіал», третя
особа: ОСОБА_2, про стягнення суми завдатку та відшкодування моральної
шкоди
та зустрічним позовом Приватного підприємства «Імперіал» до ОСОБА_1,
третя особа: ОСОБА_2, про стягнення безпідставно набутого майна, -
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю. Зустрічний позов ПП «Імперіал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Імперіал» безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти у розмірі 1515 грн., судовий збір в розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов і відмовити в задоволенні зустрічного позову ПП «Імперіал». Зазначає, що укладений між нею та ОСОБА_2 договір про наміри повинен бути нотаріально посвідчений, а оскільки такого посвідчення не було, він є згідно ст. 220 ч.1 ЦК України нікчемним. За таких обставин відповідно до ст. 571 ч.3 ЦК України переданий нею відповідачу завдаток підлягає поверненню в зв'язку з припиненням зобов'язання внаслідок неможливості його виконання.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про наміри. Згідно умов договору ОСОБА_2 мав намір продати квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ціною 21 500 доларів США , а ОСОБА_1 мала намір купити вказану квартиру. Згідно п. 7 вказаного договору за взаємозгодою сторін за договором, договір купівлі-продажу повинен бути укладений в строк не пізніше 17 листопада 2005 року. В тому ж договорі (п. 12) зазначено, що в разі не купівлі об'єкту продажу в строк до 17 листопада 2005 року з вини покупця, завдаток залишається у продавця.
ОСОБА_1 на виконання зазначеного договору, під час його підписання передала продавцю, тобто ОСОБА_2 суму завдатку в розмірі 500 доларів США (п.6 договору). Сторони за згодою передали цю суму завдатку в розмірі 500 доларів США на зберігання ПП «Імперіал» до укладення договору купівлі-продажу квартири, тобто до 17 листопада 2005 року.
ОСОБА_1 не придбала квартиру у ОСОБА_2 в установлений договором строк.
2
ОСОБА_2 отримав від ПП «Імперіал» 17 листопада 2005 року суму завдатку, внесеного ОСОБА_1, в сумі 500 доларів США та зобов'язався не продавати квартиру іншим покупцям до 24 листопада 2005 року. Однак, і 24 листопада 2005 року ОСОБА_1 не придбала квартиру у ОСОБА_2.
В свою чергу, ОСОБА_1 отримала від директора ПП «Імперіал» Ступаченко A.M. суму в розмірі 300 доларів США.
Зазначені обставини повно і всебічно встановлені судом першої інстанції, який вірно з'ясував правовідносини, що виникли між сторонами, дослідив всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні на підставі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, а тому дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнивши зустрічні позовні вимоги ПП «Імперіал».
Доводи апелянта про нікчемність договору про наміри від 27 жовтня 2005 року не заслуговують на увагу, оскільки з такими позовними вимогами ОСОБА_1 до суду не зверталась.
Передані нею кошти в сумі 500 доларів США в підтвердження укладення договору купівлі-продажу квартири у ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 є авансом, так як згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
В даному випадку договір купівлі-продажу квартири не укладався, а сторони лише домовлялись укласти договір, але відповідним чином його не оформили. Сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому видавались.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки вини відповідача у невиконанні зобов'язань судом не встановлено і кошти в сумі 500 доларів США знаходяться у ОСОБА_2, а не в ПП «Імперіал».
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона уклала договір з ПП «Імперіал» про надання послуг з продажу її квартири з умовою після цього придбання квартири у ОСОБА_2, на думку колегії судців, неможливо врахувати в зв'язку з тим, що з матеріалів справи вбачається, що продавцем зазначеної квартири була інша особа (а.с. 40), і цей договір був укладений 10 жовтня 2005 року лише про надання послуг - надання інформації про покупців, і ніяких зобов'язань відносно придбання і продажу квартири в ньому не зазначено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування, передбачених ст. 309 ч.1 ЦПК України, колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів.
3
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: