УКРАЇНА                      

 АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 січня 2007 року                                                                                 м Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого:                       Артеменка І. А.,

суддів:                                 Гайворонського С.П.,

Виноградової Л.Є., при секретарі:                      Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.1997 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної державної адміністрації про визнання угоди дійсною та визнання права власності,           

ВСТАНОВИЛА:

15 січня 1997 року позивач ОСОБА_2 звернулася з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на момент розгляду спору вона була власницею 18/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, згідно рішення Суворовського райвиконкому м. Одеси від 28.06.1996 року. На підставі вказаного рішення у власності місцевої ради знаходилось 7/25 частин вказаного домоволодіння, яке включає жиле літ."В", жиле літ "Б", літньої кухні літ "Д", сараю літ "О", літ "И", навіс літ X", літ "Р". Рішенням Суворовського виконкомуНОМЕР_1 7/25 частин будинкуАДРЕСА_1було передано ОСОБА_2 та було запропоновано укласти із нею договір купівлі-продажу.

8.10.1996 року позивачка перерахувала на разрахунковий рахунок Суворовського РВК у рахунок купівлі частини домоволодіння 115600 грн. Але суворовський РВК не оформив по невідомим причинам договір купівлі-продажу у нотаріальному порядку, постійно відкладаючи оформлення та 20.12.1996 року голова Суворовської РДА І. Штогрін повідомив, що Суворівська адміністрація не може оформити із позивачкою договір, оскільки адміністрація не є правонаступником Суворовського виконкому.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила визнати договір купівлі­-продажу 7/25 частин будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та Суворовською районною адміністрацією у м. Одесі дійсним та визнати право власності за нею на вказану частину домоволодіння.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, було визнано договір купівлі-продажу 7/25 частин будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та Суворовською РДА м. Одеси дійсним, та визнано за ОСОБА_2 право власності на спірне домоволодіння

03.11.2006 року ОСОБА_1, звернулася до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

Головуючий у першій інстанції: Огренич І.В                                                                                            

Справа № 22-78/2007 р.

Доповідач: Артеменко І.А.                                                                                                                            

Категорія ЦПК: 12

2.

Апелянт мотивує свою скаргу тим, що Суворовським районним судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ,з наступних підстав.                                                                                                                  

Із магеріалів справи вбачається, що позивачка та апелянт є суміжними землекористувачами. Частина споруд домобудівлі позивачки розташовані на земельній ділянці, належній ОСОБА_1, а тому ухвалюючи судове рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на ці споруди, суд мав залучити до участі у справі ОСОБА_1, яка не була учасником судового розгляду.

Відповідно до п.4 ст.307 ЦПК України, в редакції 1963 року, та п.4 ч.1 ст.ЗП ЦПК України, в редакції 2004 року, вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи слід врахувати наведене, залучити до участі всіх осіб, на чиї права та обов'язки може вплинути судове рішення, вирішити спір з дотриманням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи, що апелянт ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги сплатила витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи не на той рахунок, та не в повному обсязі сплатила судовий збір, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з неї на користь апеляційного суду Одеській області витрати на ІТЗ у сумі 30 грн. та судовий збір на користь держави у сумі 24 грн. 82 коп..

Керуючись ст.ст. 79, 81, п 5 ч.І ст. 307; п.4 ч.І ст. 311; 313; п. 2 ч.1ст 314-315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.1997 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної державної адміністрації про визнання угоди дійсною та визнання права власності скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 24 грн. 82 коп., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. на користь апеляційного суду Одеській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України з моменту її проголошення.