Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-7026 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції Дубина Л. А.
Суддя-доповідач : Кочеткова І. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 25 » грудня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
Суддів: Давискиби Н.Ф., Полякова О.З.
При секретарі: Степановій Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , заподіяної внаслідок ДТП,
f
1 ВСТАНОВИЛА :
У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1. звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
Зазначав, шо ІНФОРМАЦІЯ_3 року з вини водія ОСОБА_2. сталося ДТП . в результаті якого пошкоджено його автомобіль, чим заподіяні матеріальні збитки та моральна шкода.
В добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати завдану шкоду, а тому просив суд про стягнення з останнього 7165грн. 26 коп. на відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля, 5000 грн. - моральної шкоди, а також витрати на проведення авто технічної експертизи - 336,75 грн.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_3 8899,22 грн. на відшкодування вартості відновлювального ремонту його автомобіля та 4000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, шо винним у ДТП є також третя особа ОСОБА_3, який на час скоєння ДТП був неповнолітнім та не мав права керувати транспортним засобом . Тому вважає вину у ДТП обопільною.
2
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Отягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 7165,26 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 170 грн. - витрати на експертизу , 366,75 - витрати на сплату держмита, 1000 грн. - на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Зобов'язано ОСОБА_1. після відшкодування шкоди передати відповідачу деталі, що вказані у ,Додатку А" до акту НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року і потребують заміни. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. відмовлено.
В апеляційній скарзі про зміну судового рішення ОСОБА_1. зазначає про те, що суд безпідставно зменшив розмір моральної шкоди до 1000 грн., а тому просить про її збільшення до 5 000 грн.
ОСОБА_2в своїй апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду матеріалам справи, порушення норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати, позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Задовольняючії частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2., який, управляючи автомобілем, допустився порушень правил дорожнього руху, ці порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку із завданою шкодою, а тому відповідно до вимог ст.ст.440, 440-1 ЦК останній зобов'язаний відшкодувати потерпілому від ДТП позивачеві завдану матеріальну і моральну шкоду.
Висновки суду про вину водія ОСОБА_2. підтверджуються постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, висновками судової автотехнічної експертизи (а.с.7, 94-99).
Розмір матеріальної і моральної шкоди визначений судом відповідно до висновку спеціаліста про вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (а.с. 8-9), з урахуванням фактичних обставин справи, а тому доводи позивача про невідповідність розміру відшкодування моральним стражданням не заслуговують на увагу.
Втрата позивачем доходів в період ремонту його автомобіля не являється підставою для підвищення визначеного судом першої інстанції розміру моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. про те, шо неповнолітній водій ОСОБА_3. також винуватий в ДТП, оскільки управляв автомобілем без посвідчення водія, не тягнуть за собою скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи ці порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху не являються причиною ДТП (а.с. 94-99).
Рішення/ суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314 ,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.