Справа №22-6/2007 р. Категорія    36

Головуючий у 1-ій інстанції Топчій Т.В.

              Суддя - доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 січня 2007 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого - Ігнатоля Т.Г.

Суддів             - Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.

При секретарі -Жило І. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 20 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 20 жовтня 2006 року у задоволені позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 з 1\2 частини до 1\3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Виконавчий лист на 1\2 частину заробітку відкликано.

Зменшено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 з 1\4 частини до 1\5 частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму і виконавчий лист на 1\4 частину відкликано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині зменшення розміру аліментів на її користь та на утримання сина ОСОБА_6 - скасувати та постановити нове рішення про відмову в цій частині позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права при вирішенні питання про визначення розміру аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних відносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27 вересня 2001 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1\4 частини його заробітку щомісячно до повноліття дитини.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 червня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання двох

2

дітей: сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 у розмірі 1\2 частини його заробітку щомісячно до повноліття дітей.

Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір аліментів до 1\3 та 1\5 частини, суд виходив з положень ст.ст. 180,192 СК України.

Такий висновок суду є обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути судом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 70 Закону України „Про виконавче провадження" обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника.

У ч. 4 ст. 70 Закону України „Про виконавче провадження" зазначено, що розмір відрахувань із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати сімдесят відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 за двома виконавчими документами перевищує сімдесяти відсотків (50%+25%).

Крім того, рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 червня 2006 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 у розмірі 1\2 частини заробітку на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей набрало законної сили і ніким не оскаржено.

Тому посилання ОСОБА_3 про незаконність цього рішення, яке стало

підставою для зменшення розміру аліментів для позивача ОСОБА_1 є

безпідставним.                                                                                      

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скаргу суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвести або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 20 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: