Справа № 2-2430
2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009р. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Ніколової І.С.
при секретарі – Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжсортнасіннєовоч” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІЛЛ”, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 30 січня 2009р. недійсним та повернення майна, треті особи – КП „Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації”, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжсортнасіннєовоч” про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача зазначив, що 09 жовтня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжсортнасіннєовоч» (далі – ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч») вступило як учасник до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ» (далі – ТОВ «ТІЛЛ»), та внесло до статутного капіталу ТОВ «ТІЛЛ» нерухоме майно, що належало позивачу, загальною вартістю 91775,50 гривень, а саме: контору-магазин вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ.А-9 в м. Запоріжжя по вул.Чумаченка,34, балансовою вартістю 50 766грн. 28коп, та комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 170, балансовою вартістю 25 713,20 грн. Частка внесена на 100%, та складала 24% Статутного капіталу ТОВ «ТІЛЛ».
Зазначені об’єкти були передані позивачу у власність на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 31.03.1997р. № 410 та Переліку майна, яке передається у власність ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» в процесі приватизації.
В лютому 2009р. позивачу стало відомо, що 30 січня 2009р. ТОВ «ТІЛЛ» продало громадянину ОСОБА_1 комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 170, балансовою вартістю 25 713,20 грн., що було внесене позивачем до Статутного капіталу ТОВ «ТІЛЛ».
Представник позивача вважає, що зазначена угода укладена її сторонами з порушенням діючого законодавства.
По-перше, в акті прийому-передачі майна ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» до Статутного капіталу ТОВ «ЛІЛЛ» від 09 жовтня 2008 року вказано, що означена нерухомість тільки буде передана, однак ніяких правочинів щодо цього нерухомого майна на момент прийняття рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «ТІЛЛ» не вчинялось, відмова від права власності не оформлювалась. Таким чином, представник позивача вважає, що проданий ТОВ «ТІЛЛ» комплекс будівель та споруд до цього часу є ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч», тобто ТОВ «ТІЛЛ» не мало права його відчужувати.
По-друге, в акті приймання-передачі від 09.10.2008 року, укладеному між ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» та ТОВ «ТІЛЛ», не зазначено перелік об’єктів, які передаються за цим актом, та на день укладення договору не визначено, який саме комплекс будівель та споруд повинен був бути переданий як внесок до статутного фонду ТОВ «ТІЛЛ».
По-третє, оспорюваний правочин від ТОВ «ТІЛЛ» підписано його директором ОСОБА_3, повноваження якого підтверджені протоколами №№ 1/09 та 2/09 від 23 січня 2009р. Представник позивача наполягає, що ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» як учасник ТОВ «ТІЛЛ» з 24% голосів, не було сповіщено про проведення таких зборів за 30 днів, як передбачено ст.61 Закону «Про господарські товариства», його представники не брали участі в їх роботі та в прийнятті рішень, зафіксованих у згаданих протоколах, тому представник позивача вважає повноваження ОСОБА_3 сумнівними.
По-четверте, оспорюваний договір містить недостовірні відомості: в рішенні виконкому від 29.10.2008р. № 233/13 вказано, що ТОВ «ТІЛЛ» набуває право власності на комплекс будівель і споруд, розташований по вул. Чкалова, 170 у м. Мелітополі, а в договорі наведений пооб’єктний перелік майна.
По-п’яте, в п.3 оспорюваного договору зазначено, що «продаж вчинено за 30 855,96 грн. з ПДВ. Зазначену суму продавець зобов’язується перерахувати повністю на розрахунковий рахунок продавця до дев’ятого лютого 2009 року», а діючим законодавством України не передбачено такого обов’язку продавця за договором купівлі-продажу, як проведення розрахунку замість покупця, тобто самому з собою.
По-шосте, ОСОБА_1 нібито передає грошові кошти, які він повинен сплатити за цим договором ОСОБА_3. Представник позивача стверджує, що грошові кошти за оспорюваним договором не поступали на розрахунковий рахунок ТОВ «ТІЛЛ».
По-сьоме, в п.6 оспорюваного договору зазначено, що «за свідченням продавця відчужуваний комплекс будівель та споруд на момент укладення цього договору нікому іншому…не зданий в оренду…, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України не має….», а в п.8 зазначено, що «комплекс будівель та споруд оглянуто до підписання цього договору…». Представник позивача зауважує, що з 14.04.2006 року між ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» та ПП ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір найму комплексу будівель та споруд, що розташовані у місті Мелітополі, по вулиці Чкалова, 170 строком на двадцять років. Укладенням спірного договору суттєво порушені передбачені ч.2. ст.777 ЦК України право ПП «ОСОБА_4М.» як наймача на переважне право перед іншими особами на придбання нерухомості.
По-восьме, п. 9 Договору вказано: «продавець бере на себе обов’язки звільнити і передати в розпорядження покупця вільний від боргів комплекс будівель та споруд в належному стані в день нотаріального посвідчення Договору. Продавець доводить до відома покупця, а покупець приймає до уваги, що боргів по сплаті всіх комунальних послуг не має».
На думку представника позивача, ТОВ «ТІЛЛ» не могло знати про наявність будь-яких боргів стосовно відчужуваного об’єкту, оскільки це майно знаходиться на балансі позивача, нікому іншому на баланс не передавалось, всі передбачені комунальні та інші платежі сплачує наймач.
По-дев”яте, на думку представника позивача, вартість майна, визначена в договорі – 25713,20 гривень, є занадто малою та не відповідає сучасній ціновій політиці стосовно вартості нерухомості в містах.
По-десяте, в оспорюваному правочині ТОВ «ТІЛЛ» виступило як власник та продавець вказаної нерухомості на підставі прав власності, які були зареєстровані відповідно рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 29 жовтня 2008 року №223/13 «Про оформлення права власності на комплекс будівель та споруд, розташований по вул.Чкалова, 170 у м.Мелітополі».
Однак 03 березня 2009 року за № 1083вих-09 Мелітопольським міжрайонним прокурором був внесений протест на вказане рішення, в якому ставилась вимога про його скасування, а 12 березня 2009 року виконавчий комітет Мелітопольської міської ради прийняв рішення № 53/6 «Про задоволення протесту прокурора на рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 29 жовтня 2008 року № 223/13 «Про оформлення права власності на комплекс будівель та споруд, розташований по вул.Чкалова, 170 у м.Мелітополі». Протест прокурора задоволений, рішення виконкому від 29.10.2008р. № 233/13 скасоване, а тому, на думку представника позивач, ТОВ «ТІЛЛ» втратило право власності на спірний об’єкт нерухомості.
На підставі викладеного представник позивача вважає, що договір купівлі-продажу від 30 січня 2009 року, як правочин, вчинений з порушенням чинного законодавства, а саме ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, яка вимагає, щоб зміст правочину не суперечив не тільки Кодексу, іншим актам законодавства, а й моральним засадам суспільства. Стаття 228 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вважає представник позивача, правові підстави набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ» скасовані, то воно втратило право власності на спірну нерухомість, а тому, не будучі власником, не має права його відчуження. Ці обставини стали відомі тільки після задоволення протесту прокурора рішенням виконкому Мелітопольської міської ради 12.03.2009р.
Просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30 січня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ» та ОСОБА_1.
- в ідновити первісний стан, який існував до 29 жовтня 2008р.
- п рипинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ» (02100 м. Київ, вул. Краківська, 11-а, код ЄДРПОУ 31988720) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м. Мелітополь, вул. Чкалова, 170, балансовою вартістю 25713,20грн., а саме на:
- будівлю з черепашнику, загальною площею 96,7 кв.м., житловою (нежитловою) площею 79,4кв.м., зазначена на плані літерою А-1;
- будівлю з цегли, загальною площею 13,0 кв.м., житловою (нежитловою) площею 13,0кв.м., зазначена на плані літерою Б-1;
- будівлю з черепашнику, загальною площею 376,7 кв.м., житловою (нежитловою) площею 376,7кв.м., зазначена на плані літерою В-1;
- будівлю з цегли, загальною площею 82,5 кв.м., житловою (нежитловою) площею 82,5кв.м., зазначена на плані літерою Г-1;
- будівлю з цегли, загальною площею 381,6 кв.м., житловою (нежитловою) площею 381,6кв.м., зазначена на плані літерою Є-1;
- будівлю з черепашнику, загальною площею 10,2 кв.м., житловою (нежитловою) площею 10,2 кв. м., зазначена на плані літерою Д-1;
- № 1 – огорожу; № 2- убиральню; № 3 – пожежне водоймище.
шляхом скасування реєстрації права власності вказаних осіб - ТОВ «ТІЛЛ» та ОСОБА_1 - на цей об’єкт та відновити запис про реєстрацію права власності ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м.Мелітополь, вул.Чкалова,170, балансовою вартістю 25713,20грн.
Зустрічний позов ТОВ «ТІЛЛ» не визнав за викладеними вище обставинами.
Представник відповідачів позов не визнав, суду пояснив, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 30 січня 2009р. між ТОВ «ТІЛЛ» та ОСОБА_1, предметом якого був комплекс будівель та споруд по вул.Чкалова, 170 в м.Мелітополі, власником нерухомого майна було ТОВ «ТІЛЛ». Це підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04 листопада 2008р., виданим виконкомом Мелітопольської міськради. Право власності ТОВ «ТІЛЛ» на зазначене нерухоме майно було зареєстроване в КП «Мелітопольське МБТІ», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20798311 від 04 листопада 2009р. та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №20845110 від 07 листопада 2009р.
Щодо скасування виконкомом Мелітопольської міськради свого рішення №223/13 від 29 жовтня 2008р. про оформлення за ТОВ «Тілл» права власності на комплекс будівель та споруд по вул. Чкалова, 170 у м. Мелітополі представник відповідачів зауважив, що скасування цього рішення відбулося вже після продажу, а тому таке обмеження не може бути застосоване у відносинах ТОВ «ТІЛЛ» та ОСОБА_1
Крім того, свідоцтво про право власності, видане ТОВ «ТІЛЛ» на комплекс будівель та споруд по вул.Чкалова, 170 в м.Мелітополі є чинним і на даний час, та не скасованого у встановленому законом порядку.
Крім того, представник відповідача наполягає на неправильному застосуванні представником позивача норм цивільного правка, тобто оскільки позивач заявляє про нікчемність договору від 30 січня 2009р., то в силу ст. 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним є неможливим.
Щодо збереження дотепер за позивачем права власності на зазначений комплекс будівель та споруд представник позивача зазначив, що рішенням Правління ВАТ «Запоріжсотрнасіннєовоч» від 09 жовтня 2008р., оформленим протоколом № 9, ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» вступило до складу учасників ТОВ «ТІЛЛ» із часткою у статутному капіталі 24 %, сформованою за рахунок нерухомого майна ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч», а саме комплексу будівель та споруд по вул. Чкалова, 170 у м. Мелітополі Запорізької області балансовою вартістю 25713,20 грн., контори-магазину вбудованого приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ.А-9 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чумаченко,43, балансовою вартістю 50 766,28 грн.
Рішенням Наглядової ради від 09.10.2008 р., оформленим протоколом № 6, затверджено рішення правління ВАТ «Запоріжсотрнасіннєовоч» від 09.10.2008 р., оформленим протоколом № 9. Дані рішення уповноважених органів ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» є такими, що відповідають закону та статуту товариства. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р. у справі № 19/46/09 ці рішення визнані законними.
Зі змісту акту приймання передачі нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «ТІЛЛ» від 09.10.2008 р. вбачається, що ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» передає, а ТОВ «ТІЛЛ» приймає нерухомість до статутного фонду. Відповідно до статуту ТОВ «ТІЛЛ», зареєстрованому у встановленому порядку, ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» є учасником із часткою 24 %. На думку представника відповідачів, цими документами підтверджується фактична передача нерухомого майна від ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» до ТОВ «ТІЛЛ».
Крім того, на думку представника відповідача, при укладенні оспорюваного договору повністю дотримані вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України відносно обсягу цивільної дієздатності особи, яка підписала договір від імені ТОВ «ТІЛЛ». При укладенні договору від імені ТОВ «ТІЛЛ» діяв директор ОСОБА_3 Інформація про те, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «ТІЛЛ», була внесена до Єдиного державного реєстру у встановленому порядку, тобто інформація про керівника ТОВ «ТІЛЛ» на момент укладення договору була достовірною. При укладенні договору директор діяв на підставі протоколу № 2/09 загальних зборів учасників ТОВ «ТІЛЛ» від 23 січня 2009 р. Зі змісту протоколу вбачається волевиявлення вищого органу товариства про продаж нерухомого майна і надання відповідних повноважень директору. Рішення зборів прийнято при наявності достатнього кворуму (76%) і є чинним. Вимоги ст. 98 ЦК України повністю дотримано, оскільки рішення прийнято більш ніж 3/4 голосів.
Представником відповідача пред’явлено зустрічний позов, в якому він просить визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель та споруд по вул. Чкалова, 170 у м. Мелітополі Запорізької області, оскільки це право оспорюється позивачем.
Приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 просить вирішити позов на розсуд суду, пояснила, що при укладенні спірного договору нею були детально перевірені особи сторін та їх повноваження, належність відчужувачу спірного майна. Зазначене в договорі твердження про те, що продавець розраховується з продавцем за придбане майно вважає опискою, яка недійсність або оспорюваність правочину не тягне.
Представник комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» просить вирішити позов на розсуд суду, пояснив, що реєстрація прав власності на спірний об’єкт нерухомості проводилася з дотриманням умов діючого законодавства.
Суд, вислухавши сторони, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що обидва позови задоволенню не підлягають повністю з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 31.03.1997р. № 410 та Переліку майна, яке передається у власність в процесі приватизації, за позивачем 03 листопада 2003р. зареєстроване право власності на контору-магазин вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ.А-9 за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, балансовою вартістю 50766грн 28коп, комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 170, балансовою вартістю 25 713грн 20коп (а.с.9-10,16-17).
Протоколом від 09 жовтня 2008р. засідання Правління ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч”, затвердженого протоколом №6 від 09 жовтня 2009р. засідання Наглядової ради ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” (а.с.75,77), позивач як учасник вступив до ТОВ „ТІЛЛ” (а.с.82-88), з 24% часткою в статутному капіталі останнього, внесши її на 100% нерухомим майном, а саме: конторою-магазином вбудованого приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ.А-9 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чумаченка,34, балансовою вартістю 50766грн 28коп.; комплексом будівель та споруд в м. Мелітополі по вул.Чкалова,170, балансовою вартістю 25713грн 20коп, склавши при цьому акт прийому-передачі майна від 09 жовтня 2008 року (а.с.76).
Зазначені рішення оскаржувалися з приводу їх недійсності, постановою №19/46/09 від 22 липня 2009р. Запорізького апеляційного господарського суду (а.с.78-81) відмовлено у їх задоволенні.
30 січня 2009р. ТОВ «ТІЛЛ» продало громадянину ОСОБА_1 комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 170, балансовою вартістю 25 713,20 грн., що було внесене позивачем до Статутного капіталу ТОВ «ТІЛЛ» (а.с.15).
В судовому засіданні представник позивача зазначав, що ніяких правочинів щодо цього нерухомого майна відповідно до ст.ст. 181, 205, 207-210, 657 ЦК України на момент прийняття рішення про прийняття до складу учасників ТОВ „ТІЛЛ” не вчинялось, відмова від права власності не оформлювалась, тобто вказана нерухомість до цього часу повинна бути власністю позивача, а ТОВ „ТІЛЛ”, не будучи власником, не мало права його відчужувати.
Суд не бере до уваги це твердження, оскільки в матеріалах справи наявне рішення №223/13 від 29 жовтня 2008р. виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про оформлення за ТОВ „ТІЛЛ” права власності на комплекс будівель та споруд по вул.Чкалова,170 в м.Мелітополі (а.с.25), яке було чинним на момент укладення спірної угоди – 30 січня 2009р. Зазначене рішення дійсно скасоване рішенням виконкому №53/6 від 12 березня 2009р. через внесений протест прокурора (а.с.26-29), однак на момент відчуження комплексу було чинним.
Доказів сумнівності повноважень представника ТОВ „ТІЛЛ” ОСОБА_3 представником позивача не надано. Натомість в матеріалах справи мається протокол №2/09 від 23 січня 2009р. загальних зборів учасників ТОВ „ТІЛЛ” про уповноваження цієї особи на підписання від імені товариства договору купівлі-продажу та всіх інших необхідних документів, який недійсним не визнаний (а.с.76).
Належність ТОВ „ТІЛЛ” на момент укладення спірного правочину будівлі „Д-1” підтверджується витягом від 07 листопада 2008р. з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.90). Зауваження представника позивача про невизначеність, які саме будівлі та споруди комплексу по вул.Чкалова,170 в м.Мелітополі були передані до Статутного фонду ТОВ „ТІЛЛ”, суд також не бере до уваги, оскільки ці будівлі та споруди зазначені як в переліку нерухомого майна, яке передане у власність позивача при приватизації (а.с.18), так і в витягу, який наданий ТОВ „ТІЛЛ” при відчуженні комплексу. Крім того, при вступі ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” не зазначало, що комплекс передається частково, у складі ряду будівель, у всіх документах мова йде про цілісний комплекс нерухомості.
Суд також вважає, що укладанням спірного договору не були порушені права ПП „ОСОБА_4М.” як орендаря комплексу будівель та споруд по вул.Чкалова,170 в м.Мелітополі, оскільки договором оренди між ПП „ОСОБА_4М.” та ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” (а.с.22-24) переважне право орендаря на покупку не передбачено.
Представник позивача також зауважує, що вартість відчуженого майна – 30855грн 96коп – є занадто малою та не відповідає сучасній ціновій політиці стосовно вартості нерухомості в містах.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Як видно з оскаржуваного договору (а.с.93), його сторони домовилися про вартість відчужуваного майна, яка склала 30855грн 96коп, погодили між собою цю істотну умову договору, покупець повністю розрахувався з продавцем, та оформив за собою право власності не придбану нерухомість (а.с.94-96). Вважати цю вартість несправедливою в суду немає підстав ще й з огляду на те, що ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” передавало цей комплекс до Статутного фонду ТОВ „ТІЛЛ” за ще нижчою вартістю – 25713грн 20коп.
Представник позивача зазначає також, що гроші за продану нерухомість не поступали на розрахунковий рахунок ТОВ „ТІЛЛ”, однак не надав суду доказів цього та не заявив суду відповідних клопотань про витребування цих доказів.
Допущена в п.п.3 оспорюваного договору описка в частині порядку розрахунку (покупець передає покупцеві грошові кошти) сама по собі не тягне недійсності всього правочину.
Таким чином, суд вважає, що представником позивача в судовому засіданні не доведена суперечливість укладеного 30 січня 2009р. між ТОВ „ТІЛЛ” та ОСОБА_1 договіру купівлі-продажу комплексу будівель та споруд по вул.Чкалова, 170 в м.Мелітополі, Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно п.1,4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, у задоволенні позову ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” до ТОВ „ТІЛЛ”, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 30 січня 2009р. недійсним та повернення майна, треті особи – КП „Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації”, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 слід відмовити.
Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_1 до ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” про визнання права власності, суд вважає, що, відповідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, застосувавши передбачені ст.16 ЦК України способи захисту порушеного права.
Оскільки в задоволенні позову ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” до ТОВ „ТІЛЛ”, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 30 січня 2009р. недійсним та повернення майна відмовлено, право власності ОСОБА_1 не порушено, застосовувати способи захисту його права немає потреби. Тому слід відмовити і у задоволенні зустрічного позову.
Оскільки в задоволенні обох заявлених позовів відмовлено, заявлені судові витрати сторін розподілу не підлягають.
Керуючись ст.16,203,205,207-210,334,388,392,393,675 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Запоріжсортнасіннєовоч” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІЛЛ”, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 30 січня 2009р. недійсним та повернення майна, треті особи – КП „Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації”, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Відмовити у повному обсязі у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжсортнасіннєовоч” про визнання права власності.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Повне рішення суду виготовлено 26 жовтня 2009р.
Суддя: