Справа №2-929/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 р.                                м.Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого                         судді Васильченка В.В.;

при секретарі                         Павленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: виконком Великознам’янської сільської ради, Кам’янсько-Дніпровська районна інспекія державного архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_6 про захист права власності від порушень не пов’язаних з позбавленням володіння та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому зазначали, що їм на праві власності належить продуктовий магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. В цьому ж населеному пункті, по АДРЕСА_3по сусідству з магазином, розташована земельна ділянка, що належить ОСОБА_6, яка виїхала за межі Запорізької області. На земельній ділянці за вказаною адресою розташований житловий будинок, який раніше належав матері ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка померла. Після смерті матері ОСОБА_6. будинок на своє ім’я не переоформила, але дозволила ОСОБА_3. проживати в ньому та користуватися земельною ділянкою. Остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4. На земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_3 зазначеного населеного пункту. ОСОБА_3. самовільно, з порушенням санітарних норм побудувала свинокомплекс. Факт самовільного будівництва підтверджується складеним у присутності ОСОБА_3 01 травня 2006 р. актом комісії у складі: головного районного архітектора, спеціаліста з питань земельних відносин Великознам’янської сільської ради, помічника санітарного лікаря-гігієніста міжрайонної санепідемстанції. Комісія визнала дії забудовника неправомірними і вимагала припинення будь-яких робіт з наступним демонтажем конструкцій. Цього ж дня комісія надала відповідачу припис про знос свинарника у строк до 11.06.2006 року. 15 травня 2006 року комісією було надано повторний припис, згідно якого ОСОБА_3. зобов’язано до 18.05.2006 року знести фундамент свинарника.

Відповідач на офіційні попередження не відреагувала і добудувала свинарник. Позивачі також зазначали, що функцонування свинарника, який знаходиться на відстані 16 м від магазину, завдає багато клопоту та незручностей: неприємний запах, мухи, що поширюються на їх ділянку. Звернення позивачів до місцевих органів влади про усунення зазначених порушень наслідків не дали.

Пославшись на зазначені обставини, позивачі просили захистити їх право власності від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння, зобов’язати відповідача знести свинокомплекс і звільнити житловий будинок від свиней та відшкодувати моральну шкоду, у розмірі 15 000 грн., а також відшкодувати судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала і суду пояснила, що на сусідній земельній ділянці, яка в теперішній час належить ОСОБА_4 з порушенням нормативних санітарних норм був збудований свинарник. Порушення санітарних та будівельних норм при його будівництві істотно порушує її право власності, яке заключається в тому, що вона не може нормальним чином здійснювати своє право користування власною земельною ділянкою, житловим будинком та належним їй магазином, їй заважає сморід та мухи, які поширюються від свинарника. Позивач зазначає, що свинарник зведено самовільно, без оформлення відповідного дозволу, а факт порушення будівельних та санітарних норм при будівництві свинарника підтверджується проведеною будівельно-технічною експертизою, яка є в матеріалах справи. Обставини викладені у позовній заяві підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, у своїй заяві просив справу розглядати у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі,.

Представник позивачів ОСОБА_8 у судове засідання не з’явилася, документів, що посвідчують поважність підстав неявки у судове засідання на початок розгляду справи до суду не надала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнали у повному обсязі.

Представник ОСОБА_9 позов не визнав, суду пояснив, що позов є необґрунтованим. У своїх поясненнях вказав, що ОСОБА_3 не є власником об’єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_3. Земельна ділянка і будинок, який на ній розташований належить ОСОБА_4 Свинарник знаходиться на доопустимій відстані від будівель позивачів та не створює їм перешкод у користуванні належним їм майном. Санітарні правила №173 від 19.06.1996 р. не визначають санітарні зони щодо індивідуальних забудівель, а стосуються виключно об’єктів промисловості та сільськогосподарських підприємств. Санітарна зона у 50 метрів Правилами передбачена тільки для ферм фермерських господарств на 30 голів свиней.

Щодо стосуються свердловини позивачів, стверджує, що вона не функціонує. Сторона відповідача посилається на вимоги ДБН 360-92 «Планування та забудівля міських та сільських поселень» у відповідності з приписами яких, свинарник треба розташовувати на відстані 15 метрів від житлових будинків, тому вважає, що усі необхідні норми відповідачами дотримано, права позивачів не порушено.

З приводу вимоги позивачів щодо знесення будівлі зазначає, що у відповідності з нормами книги ІІІ чинного ЦК України ініціатива у цьому питанні є виключно прерогативою органів місцевого самоврядування у разі виявлення істотних порушень санітарних норм і правил за умови, якщо такі порушення не можуть бути усунені. Просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Треті особи – представники виконкому Великознам’янської сільської ради, Кам’янсько-Дніпровської районної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при Кам’янсько-Дніпровській районній державній адміністрації у судове засідання не з’явилися, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа ОСОБА_6 до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконання обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно із ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка розміром 0,52 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться на території Великознам'янської сільської ради і належить ОСОБА_2; земельна ділянка розміром 0,57 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, розташована на території Великознам'янської сільської ради і належить ОСОБА_1, що підтверджується державними актами (т.1, а.с.40-41).

Нежитлова будівля магазину належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (т.1, а.с.42).

Для функціонування магазину ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку розміром 0,0323 га по ОСОБА_2, що оформлено державним актом на право власності на земельну ділянку (т.1, а.с.43).

Земельна ділянка розміром 0,46 га, розташована за адресою: ОСОБА_3 і раніше належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства (т.1, а.с.55).

ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_3. розпоряджатися (продати, обміняти) жилим будинком АДРЕСА_3, а також земельною ділянкою розміром 0,46 га та надала їй право представляти її в усіх державних органах, про що було складено довіреність строком до 31 жовтня 2009 року (т.1, а.с.44).

23 листопада 2007 року ОСОБА_3., діючи від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності, продала земельну ділянку розміром 0,46 га, розташовану за адресою: ОСОБА_3. ОСОБА_4, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (т.2, а.с.49).

24 травня 2006 року ОСОБА_2 зверталася до Кам'янсько-Дніпровського РВ УМВС України в Запорізькій області з заявою, в якій вона просила прийняти заходи до її сусідки ОСОБА_3., яка почала незаконно будувати у розташованому по сусідству дворі свинарник, чим завдала їй незручності. За вказаним зверненням у порушенні кримінальної справи було відмовлено (т.1, а.с.14).

Як вбачається з висновку начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, головного архітектора ОСОБА_10 на момент складання акту в травні 2006 р. в основі свинарник було закладено лише фундамент, який відповідно до норм ДБН 360-92 за кількістю голів свиней відповідає малій товарній фермі, розміщення якої в даному районі села не передбачено (т.1, а.с.62). Суд не приймає до уваги в якості доказу лист головного архітектора ОСОБА_10 про те, що магазин по АДРЕСА_2 є підприємством обслуговування фрагменту селитебної зони та органічно пов’язаний із жилим фондом та є його невід’ємною частиною, в силу приписів ст.59 ЦПК України, відповідно до яких докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом   суд не бере до уваги. Зокрема,  при складанні вказаного документу не зазначено його такі обов’язкові реквізити, як вихідного номеру та дати видачі (т.2, а.с.81).

Згідно із листа Великознам’янської сільської ради будинок АДРЕСА_3 непридатний для проживання, в ньому ніхто не проживає, він перебуває в аварійному стані і використовується виключно для утримання худоби (т.1, а.с.63). Відповідно до листа Запорізького МБТІ зазначений будинок технічну інвентаризацію та державну реєстрацію права власності не проходив (т.1, а.с.64).

Також суд не бере до уваги схему планування господарського приміщення для утримання худоби та птахів по АДРЕСА_3 (т.1, а.с.68-72), а також типовий проект господарських і побутових будівель та споруд для індивідуальних забудовників (т.1, а.с.73-78) в силу того, що вказані об’єкти не пройшли у встановленому законом порядку процедури реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2006 р. комісія в складі: головного районного архітектора ОСОБА_10, спеціаліста з питань земельних відносин Великознам’янської сільської ради ОСОБА_11, помічника санітарного лікаря-гігієніста міжрайонної санепідемстанції ОСОБА_12. в присутності користувача житлового будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3. було складено акт, яким було посвідчено факт зведення свинарника без відповідного дозволу з грубим порушенням санітарних розривів відносно присадибної ділянки ОСОБА_1 (т.1, а.с.9). 15.05.2006 р. ОСОБА_3 було виписано припис, в якому їй було запропоновано добровільно знести закладений фундамент під свинарник. ОСОБА_3 неодноразово було попереджено про необхідність припинення робіт по забудові земельної ділянки, про що свідчать довідка та лист сільської ради (т.1, а.с.11, 12). Окрім цього, ОСОБА_3 було запропоновано виконати припис та припинити будівництво (лист Кам’янсько-Дніпровської РДА від 08.06.2006 р. за №01-06/1520 /а.с.39/. Приписом від 10.10.2006 р. ОСОБА_3 було запропоновано знести збудований свинарник у термін до 13.10.2006 р. (т.1, а.с.66).

26.01.2007 р. Кам’янсько-Дніпровьким міжрайонним прокурором було внесено до Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації протест про скасування приписів від 11.05.2006 р., 15.05.2006 р. та 10.10.2006 р. як таких, що не відповідають вимогам закону (т.1, а.с.151). Протест прокурора було задоволено, а вищезазначені приписи скасовано (т.1, а.с.158).

Постановою Кам’янсько-Дніпровського районного суду від 07.03.2007 р. акт комісії від 11.05.2006 р. визнано недійсним, постанова набрала чинності 19.03.2007 р. (т.1, а.с.152-154).

22 листопада 2006 р. актом перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища було встановлено, що будівництво свинарника ОСОБА_3. ведеться з грубим порушення санітарних норм і правил (не втримано санітарну зону від жилих будівель відносно присадибної ділянки ОСОБА_2), а дії ОСОБА_3. є неправомірними і вимагають припинення будівельних робіт (т.1, а.с.61). Постановою Кам’янсько-Дніпровського районного суду від 07.03.2007 р. акт перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища від 22.11.2006 р. міжрайонного відділу екологічного контролю визнано недійсним, постанова набрала чинності 19.03.2007 р. (т.1, а.с.155-157). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на оскарження судового рішення залишено без задоволення (т.2, а.с.114-115, 118).

Суд не бере до уваги висновок ТОВ «Дизайн-Архітектура» (ліц. АБ НОМЕР_1 від 08.11.2005 р.) згідно якого встановлено, що відповідно до норм ДБН 360-92 «Планировка и настройка городских и сельских поселений» відстань між житловими будинками і господарськими побудовами та спорудами складає 15 м, санітарно-захисна зона «Хозяйственной постройки» при утриманні свиней (до 15 голів) згідно з діючими нормами і правилами складає 34,7 м, що є в межах норми, в цій санітарно-захисній зоні не розташовані житлові та громадські будівлі, з тих підстав, що експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність, він не знайомився з матеріалами справи та не викликався і не перебував на місці дослідження спірного об’єкту.

На підставі ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Судом встановлено, що об’єкт самовільного будівництва, яким ОСОБА_4 користується в кості свинарника безпосередньо не порушує право власності ОСОБА_2, він не знаходиться на території земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, межовий спір між сторонами відсутній. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України   житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частина 5 цієї ж статті, встановлює правові наслідки самочинного будівництва проведеного з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або ж порушує права інших осіб, чи істотно порушує існуючі будівельні норми і правила. У такому разі закон передбачає застосування до самочинного забудовника певних засобів впливу: по-перше, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову і, по-друге, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. При цьому, особа (самочинний забудовник, власник, землекористувач або інший титульний володілець земельної ділянки), яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Таким чином законом закріплює вичерпний перелік суб’єктів, які мають право звертатися з вимогою про знесення об’єкта самочинного будівництва (відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування). Законодавець до кола суб’єктів, які наділяються таким правом не відносить фізичних осіб, а отже позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є не належними суб’єктами такого звернення. Відповідне право звернення до суду з такою вимогою має Великознам’янська сільська рада.

Стаття 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачами за час розгляду справи в суді не надано доказів щодо існування неприємного запаху, значної кількості мух, забруднення, тощо. В силу приписів ст.60 ЦПК України тягар доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог покладається на неї. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не обмежував сторони в наданні ними доказів по справі.

Судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_3 ніхто не проживає, там знаходяться свійські тварини (свині та кури), що підтверджується довідкою (т.1, а.с.13), а також листом Великознам’янської сільської ради від 06.12.207 р. за №836 (т.2, а.с.44). За довідкою Великознам’янської сільської ради від 25.03.2009 р. за №948 ОСОБА_3. займається підсобним господарством і на вирощуванні має п’ять голів дорослих свиней та чотири голови поросят віком 2-4 місяці, а всього дев’ять голів свиней (т.2, а.с.220). В суді встановлено, що на час розгляду справи в зазначеному будинку тварини відсутні, з огляду на що, в задоволенні позовних вимог в частині звільнення житлового будинку АДРЕСА_3 від тварин слід відмовити.

Позивачі сформулювали свої позовні вимоги як захист права власності від порушень не пов’язаних з позбавленням володіння, тобто захист їх речових прав шляхом негаторного позову в порядку передбаченому ст.391 ЦК України. Н егаторним – є позов власника чи титульного володільця, який володіє індивідуально-визначеною річчю, про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування та (або) розпорядження нею. Отже, даний позов може бути пред’явлений, якщо майно не вибуло з володіння власника, перебуває у сфері його господарського панування, але інша особа своїми протиправними діями (бездіяльністю) чинить йому перешкоди у здійсненні правомочностей користування та розпорядження майном. Позивачем за негаторним позовом є особа, яка правомірно володіє річчю, але позбавлена або обмежена у можливості користування та (або) розпорядження нею: власник або законний (титульний) володілець, тобто особа, яка перебуває із власником у зобов’язальних правовідносинах, суб’єкт речових прав на чуже майно, а також юридична особа публічного права, яка володіє майном на праві повного господарського відання чи оперативного управління. Відповідачем виступає особа, яка своєю протиправною поведінкою створює позивачеві перешкоди у здійсненні правомочностей користування та (або) розпорядження майном.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування та (або) розпорядження індивідуально-визначеною річчю, не пов’язаних з позбавленням володіння нею. Умовами для пред’явлення негаторного позову є наступні обставини:

1) річ знаходиться у володінні позивача;

2) відповідач своїми неправомірними діями (бездіяльністю) створює перешкоди у користуванні та (або) розпорядженні річчю;

3) між сторонами відсутні зобов’язальні відносини з приводу спірної речі;

4) на момент пред’явлення позову правопорушення триває у часі або існує реальна можливість порушення права власності в майбутньому.

Вимоги по зивачів про захист права власності від порушень не пов’язаних з позбавленням володіння не підлягають задоволенню, оскільки ними в суду не довдені такі елементи необхідні для задоволення негаторного позову як: а) те, що відповідачі своїми неправомірними діями (бездіяльністю) створюють перешкоди позивачам у користуванні та (або) розпорядженні річчю та б) позивачами не доведено, що на момент пред’явлення позову правопорушення триває у часі або існує реальна можливість порушення права власності в майбутньому.

Відповідно до приписів ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України до підстав відповідальності за завдану моральну шкоду фізичній або юридичній особі відносить неправомірні рішеннями, дії чи бездіяльність, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивачем не було надано суду жодних доказів зазнання ним моральних страждань від діяльності відповідача. Суд не бере до уваги записи лікаря ОСОБА_12 (т.1, а.с.60) через неможливість прочитати викладене в ній, з тексту незрозуміло, щодло якої особи лікар проводив огляд та виписав рекомендації.

Вимоги по зивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки в діях відповідачів відсутні такі елементи елементи цивільно-правової відповідальності за неї як: а ) протиправна поведінка відповідачів;б в) наявність шкідливого результату (у формі шкоди або збитків), завданого протиправною поведінкою відповідачів; г) наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідачів та шкідливими наслідками, що настали та д) наявність вини відповідачів у заподіянні шкоди.

Оскільки в задоволенні вимог позивачів суд відмовляє в повному обсязі, то відповідно до ст.88 ЦПК України, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачів судових витрат задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст.ст.23, 319, 376, 391 ЦК України, ст.103 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст.3, 10, 11, 60, 61, 88, 130, 174, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог: виконком Великознам’янської сільської ради, Кам’янсько-Дніпровська районна інспекія державного архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_6 про захист права власності від порушень не пов’язаних з позбавленням володіння та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя