Справа №2-967/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 р. м.Кам’янка-Дніпровська
Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді Васильченка В.В.,
при секретарі: Павленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам’янка-Дніпровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки. Позивач зазначає, що з 28 липня 1990 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьком якого в свідоцтві про народження записаний Відповідач. 13 серпня 1997 року шлюб розірвано. З часу розірвання шлюбу вони з Відповідачем стали проживати окремо. Батько сином ніколи не цікавився: не приймав участі у його вихованні, матеріальну допомогу не надавав. У зв’язку з цим вона звернулася до Кам’янсько-Дніпровського районного суду з позовами про стягнення аліментів з Відповідача на утримання сина. Їх спільний син ОСОБА_3 проживає з мамою та повністю перебуває на її утриманні.
У 2008 році сину виповнилося вісімнадцять років, він закінчив загальноосвітню школу і вступив навчатися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на денну форму навчання. 12 березня 2009 року Кам’янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди, згідно до умов якої ОСОБА_2 щомісяця до 15 числа перераховує на розрахунковий рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_3 суму грошей у розмірі 300 (триста) грн. Дана угода діє до закінчення ОСОБА_3 навчального закладу – ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач вказує, що Відповідач порушив умови мирової угоди, аліменти на повнолітнього сина не сплачує. Цей факт вона підтверджує, посилаючись на довідку ВАТ «Державний ощадний банк України» вих.№НОМЕР_1 від 17.08.2009 р., згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_3 в період з 01.03.2009 р. по 01.08.2009 р. були нараховані гроші в сумі 300,00 грн., а саме: 27.04.2009 р. – 200,00 грн., 29.04.2009 р. – 100,00 грн. позивач зазначає, що Відповідач виконав свій обов’язок тільки за один місяць – за березень 2009 року. ОСОБА_1 вказує, що Відповідач без посилання на підстави, чому він не виконує обов’язок по наданню матеріальної допомоги своєму повнолітньому синові на період навчання, порушує умови мирової угоди, а також ст.199 СК України, яка зобов’язує батьків надавати допомогу своїм повнолітнім дітям, які продовжують навчання.
У судове засідання Позивач ОСОБА_1 не з’явилася, до суду надала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність, позов підтримала, просить задовольнити у повному обсязі (а.с.19). Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 не з’явився, до суду надав заяву в якій просив суд справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити (а.с.14).
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився повторно, причини неявки суду не повідомив. Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про одержання судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомив (а.с.18, 23).
Згідно із ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Ч.1 ст.224 ЦПК України встановлює, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників по справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача.
Як вбачається зі штампу у паспорті ОСОБА_1, ОСОБА_3 вони проживають у м.Кам’янка-Дніпровська Запорізької області.
Відповідно до ст.199 СК України, батьки зобов’язані утримувати повнолітніх непрацездатних доньку, сина, які вимагають матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умов, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно із ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків ким проживає донька, син, а також самі донька, син, що продовжують навчання.
Відповідно до ухвали Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.03.2009 р. затверджено мирову угоду між Позивачем та Відповідачем, в силу умов якої ОСОБА_2 щомісяця до 15 числа перераховує на розрахунковий рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_3 суму грошей у розмірі 300 (триста) грн. Дана угода діє до закінчення ОСОБА_3 навчального закладу – ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно із довідкою ВАТ «Державний ощадний банк України» вих. №НОМЕР_1 від 17.082009 р. Відповідач перерахував на картковий рахунок ОСОБА_3 в період з 01.03.2009 р. по 01.08.2009 р. гроші в сумі 300,00 грн., а саме: 27.04.2009 р. – 200,00 грн., 29.04.2009 р. – 100,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по аліментах станом на 15.09.2009 року складає 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.
Відповідно до ст.201 СК України, до правовідносин між батьками та донькою, сином відносно надання їм утримання застосовуються норми ст.ст.187,189-192, 194-197 СК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не наводить причин затримки з виплатою аліментів. Суд вважає, що ця заборгованість виникла з вини Відповідача. Таким чином, відповідно до ст.196 СК України, Позивач має право на стягнення неустойки в розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожний прострочений день.
Відповідно до розрахунку, який надано Позивачем неустойка обраховується наступним чином: заборгованість станом на 15.04.2009 р. складає 300 грн. Кількість прострочених днів, враховуючи 15.04.2009 р., тобто по день, коли повинні бути виплачені за квітень 2009 року складає 30 днів. Один відсоток від 300 грн. дорівнює 03 грн. 00 коп. Таким чином 30 днів помножити на 03 грн.00 коп. дорівнює 90 грн. 00 коп. за наступний період, а саме з 15.04 до 15.05 відповідач заборгував 600 грн. Загальний розмір боргу складає 3432 грн. 00 коп., з яких неустойка складає 1932 грн. 00 коп., а сума основного боргу 1 500 грн.
Відповідно до ст.258 ЦК України, спеціальна позовна давність застосовується до окремих видів вимог: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Право на вимогу про стягнення неустойки у Позивача виникло у травні 2009 року, тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача у частині стягнення з Відповідача неустойки, пов’язаної із несвоєчасною виплатою аліментів у повному обсязі.
Суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача у частині стягнення витрат, пов’язаних з наданням юридичних послуг у розмірі 200 грн. витрати, пов’язані з юридичною допомогою у розмірі 200 грн. підтверджуються договором про надання юридичних послуг.
Також суд вважає за можливе, відповідно до ст.82 ЦПК України, звільнити ОСОБА_1 від сплати витрат на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.81 ЦПК України, а також від сплати державного мита відповідно до вимог п.5 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» та покласти їх на Відповідача. При цьому суд враховує, що на утриманні Позивача знаходиться повнолітній син, який продовжує навчання, вона самостійно його утримує та має невисокий рівень доходу.
В силу ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно із ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.196, 199, 201 СК України, ст.258 ЦК України, ст.ст.3, 61, ч.3 ст.82, 88, 110, 212-215, 218, 224-226, 233 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця м.Жашків Черкаської області, заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 3 432 грн. 00 коп., з яких: неустойка складає 1 932 грн. 00 коп., а сума основного боргу 1 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з юридичною допомогою по справі в розмірі 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держане мито у розмірі 37 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя