ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2007 р. Справа № 1/2330
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Волошин О.І., довіреність №8 від 16.01.2007 року,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростенський комбінат хлібопродуктів", м. Коростень Житомирської області
на рішення Господарського суду Житомирської області
від "28" листопада 2006 р. у справі № 1/2330 (суддя Філіпова Т.Л.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський комбінат хлібопродуктів", м.Коростень Житомирської області
до Приватного науково-виробничого малого підприємства "Техноплан", м.Коростень Житомирської області
про стягнення 3242,60грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.11.2006р.у справі №1/2330 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Коростенський комбінат хлібопродуктів", м.Коростень до Приватного науково-виробничого малого підприємства "Техноплан", м.Коростень про стягнення 3242,60 грн., відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Коростенський комбінат хлібопродуктів", м.Коростень Житомирської області звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 28.11.2006р. та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому, позивач вважає вказане рішення таким, що суперечить нормам діючого законодавства і не відповідає дійсним обставинам справи. Зокрема, на думку позивача, безпідставним є твердження господарського суду про те, що ВАТ "Коростенський КХП", будучи конкурсним кредитором, своєчасно не звернувся з заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство №1/207"Б" і тому втратив своє майнове право. Позивач не належить до конкурсних кредиторів, оскільки його вимоги до боржника виникли 16.05.2002р., тобто з дня пред'явлення відповідачу, відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, вимоги про виконання грошового зобов'язання. Таким чином, вимоги позивача щодо сплати відповідачем грошової суми в розмірі 3242,60грн. виникли вже після порушення провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, позивач належить до поточних кредиторів, а не до конкурсних, і, як наслідок, на нього не поширюються положення ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У відповідності з ч. 1 ст. 23 Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Як встановлено рішенням суду, провадження у справі про банкрутство №1/207"Б" було припинено ухвалою господарського суду від 14.11.2005р., на підставі п. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з затвердженням звіту керуючого санацією. Тобто, провадження у справі про банкрутство було припинено на стадії санації відповідача, ліквідаційної процедури відповідача не проводилось, а тому позивач не пропустив строки пред'явлення вимог, у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону. Таким чином, позивач не втратив право на отримання від відповідача суми заборгованості.
Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. Клопотання відповідача про призначення розгляду апеляційної скарги на іншу дату не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не подано доказів в обгрунтування заявленого клопотання.
Вислухавши представника скаржника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відпустив відповідачу товарно-матеріальні цінності - борошно вищого та першого гатунків на загальну суму 3242,60грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №163405 та довіреністю серії ДАЖ №359872 від 09.04.1998р., виданою на ім'я Іваненко Галини Павлівни (а.с. 6,7).
Позивачем 09.04.1998р. виписано відповідачу рахунок на оплату отриманих товарно - матеріальних цінностей в сумі 3242,60грн. (а.с. 8).
Відповідно до статті 165 Цивільного кодексу УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.
Представлений рахунок від 09.04.1998р. свідчить про оплатний характер зобов'язань сторін та пред'явлення відповідачу вимоги по оплаті за отримані товарно-матеріальні цінності.
Відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності, в установлений ст. 165 ЦК УРСР строк, розрахунок не провів, його борг перед позивачем становить 3242,60грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 29.05.2001р. (а.с. 9).
З матеріалів справи вбачається, що Господарським судом Житомирської області порушено провадження у справі №1/207"Б" про визнання банкрутом ПНВМП "Техноплан".
Оголошення про порушення провадження у справі №1/207"Б" про визнання банкрутом ПНВМП "Техноплан" було опубліковано в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України - газеті "Урядовий кур'єр" №201 від 26.10.1999р.
Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України "Про банкрутство" (1992р.), кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
ВАТ "Коростенський комбінат хлібопродуктів" в справі про банкрутство №1/207"Б" із заявою з вимогами до боржника - ПНВМП "Техноплан" не звертався, що підтверджується, у тому числі, листом позивача №269 від 22.11.2006р. (а.с. 17).
Позивач 28.05.2002р. направив до Господарського суду Житомирської області позовну заяву №149 від 28.05.2002р. про стягнення з ПНВМП "Техноплан" заборгованості в сумі 3242,60грн., про що свідчить конверт з відміткою поштового відділення (а.с. 11-12).
Нормою ст. 71 ЦК УРСР передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
На час подання позивачем 28.05.2002р. позовної заяви №149, строк позовної давності для звернення ВАТ "Коростенський комбінат хлібопродуктів" з позовом закінчився, оскільки відповідач мав провести розрахунок з позивачем в семиденний строк після отримання рахунку на оплату продукції, тобто до 16.04.1998р., і з цього часу у позивача виникло право на позов.
За наявності виписаного позивачем рахунку на оплату продукції від 09.04.1998р. не можна вважати, що відповідач зобов'язаний був провести розрахунок в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги від 16.05.2002р.
Частиною 1 ст. 80 ЦК УРСР визначено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем втрачено майнове право у зв’язку з пропуском тридцятиденного строку, встановленого для подання заяв з вимогами до боржника, тобто з інших підстав, ніж встановлено апеляційною інстанцією.
Посилання місцевого господарського суду на норми п.п. 1,2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є неправомірними, оскільки на час виявлення кредиторів ПН ВМП "Техноплан", справа про банкрутство №1/207"Б" розглядалась у відповідності до вимог Закону України "Про банкрутство" (1992р.). Стаття 10 Закону України "Про банкрутство" не передбачала погашення вимог кредиторів, які не були своєчасно заявлені в справі про банкрутство. Проте, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, заявлені ним позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Коростенський комбінат хлібопродуктів" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2006р. має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 листопада 2006 року у справі №1/2330 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростенський комбінат хлібопродуктів", м. Коростень Житомирської області - без задоволення.
2. Справу №1/2330 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд