У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого Ходоровського М. В.
суддів Ткача З.Є. Ткач О.І.
при секретарі Стечишин Л.С.
з участю позивачки ОСОБА_1 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Підгаєцького районного суду від 30 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сільцівської сільської ради про визнання права власності на ? частину жилого будинку,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 пред”явила позов до Сільцівської сільської ради про визнання в порядку спадкування права власності на ? частину жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначила, що в 1963 році разом з батьками в АДРЕСА_1 . збудувала жилий будинок, який відносився до суспільної групи колгоспний двір. У ньому проживали та були прописані батько ОСОБА_2 ., мама ОСОБА_3 ., сестра ОСОБА_4 ., сестра ОСОБА_5 ., брат ОСОБА_6 .
Після смерті батька у 1982 році., матері у 1985 році вона та сестра ОСОБА_4 . прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління спадковим майном.
В даний час коли вирішила оформити право власності на частину будинку їй стало відомо, що право власності на нього оформлено на ОСОБА_7 – доньку брата, яка будинок продала ОСОБА_8 .
Ухвалою судді Підгаєцького районного суду від 14 квітня 2009 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку до 30 квітня 2009 року для усунення недоліків а ухвалою цього ж судді від 30 квітня 2009 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати ухвалу судді Підгаєцького районного суду від 30 квітня 2009 року посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У суді апеляційної інстанції апелянт підтримала скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Визнаючи неподаною позовну заяву суддя виходила з того, що позивачка не в повній мірі виклала обставини, та не зазначила на докази, як цього вимагає ст.119 ЦПК України.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на позовній заяві.
Відповідно до ст 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається із позовної заяви, вимога позивачки полягає у визнанні права власності на ? частину будинку в порядку спадкування після смерті батьків.
Однак, на підтвердження цієї вимоги позивачка не зазначила на докази, які б вказували на те, що її батьки на час смерті(1982р,1985р.) були співвласниками будинку(колгоспного двору), яка частина майна їм належала, що вказує на фактичний вступ позивачки в управління спадковим майном.
Позивачкою також не викладено обставин і не вказано на докази щодо її права саме на ? частину спадкового майна.
Згідно позовної заяви відповідачем зазначено Сільцівську сільську раду, однак із позовної заяви не вбачається яким чином сільська рада порушила права позивачки.
Зміст позовної заяви вказує на те, що спірний будинок продано ОСОБА_8 ., проте із позовної заяви не видно, коли і ким посвідчувався договір купівлі-продажу будинку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддя правильно визнала неподаною позовну заяву та повернула її позивачці.
Ухвала є законна, підстав для її скасування не має.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Підгаєцького районного суду від 30 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Ходоровський М. В.