У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.03.07 Справа №20/334/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник О.В.,
за участю представників:
позивача: не з’явився,
відповідача: Хижниченко А.О., довіреність № 69 від 06.02.07р,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемер Україна», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2006 р. у справі № 20/334/06,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемер Україна», м.Запоріжжя,
до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар,
про стягнення 27 936 грн.,
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду № 982 від 28.03.2007 р. колегією суддів у складі: головуючого Федорова І.О. (доповідач), суддів: Радченко О.П., Шевченко Т.М. справу № 20/334/06 прийнято до свого розгляду.
За клопотанням представника відповідача судове засідання проводилося без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.12.2006 р. у справі № 20/334/06 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволені позовних вимог ТОВ «Елемер Україна» до ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» про стягнення суми 27 936 грн. заборгованості за видатковими накладними відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що позивач, як новий кредитор, не надав відповідачу доказів переходу до нього прав у зобов’язанні внаслідок правонаступництва, а тому в силу приписів ст. 517 ЦК України відповідач має право не виконувати свого обов’язку позивачу до надання доказів переходу до нього прав у зобов’язанні.
Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та позов задовольнити. На підтвердження своїх доводів позивач зазначає, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Так, на думку апелянта, суд при розгляді справи порушив ст.ст. 516, 517, 530 ЦК України, ст. 34, 56 ГПК, а також безпідставно послався на п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351. Позивач вважає, що надіслання разом з позовною заявою документів про правонаступництво не суперечить ні вказаному листу, ні статті 517 ЦК України (яка не зазначає, що документи про правонаступництво неодмінно мають бути надіслані разом з новою вимогою кредитора). Крім того, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, але це не означає, що цього обв’язку у нього взагалі немає. Також, позивач вказує на те, що суд при розгляді справи порушив ст. ст. 15, 16 ЦК України, відмовивши задовольнити позовні вимоги, оскільки в даному випадку мова йде саме про невизнання з боку відповідача (боржника) права на отримання коштів позивачем, за захистом якого і звернувся останній.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (а.с. 79).
Відповідач у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. На його думку, доводи апелянта не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству. При цьому зазначає, що підтвердження переходу до нового кредитора вимог до відповідача не надходило. Крім того, не надходило і вимоги про оплату, відповідно до ст. 530 ЦК України, тобто відповідачем права, за захистом яких звернувся позивач, не порушено.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просить оскаржуване рішення слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, оскільки згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, розгляд справи можливий без присутності представника позивача.
Суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метран Січ» виставило ДП НАЕК «Енергоатом» рахунки № СФ-000172 від 04.09.2003р. на суму 6 984 грн., № СФ-000173 від 04.09.2003р. на суму 6 984 грн., № СФ-000182 від 16.09.2003р. на суму 6 984 грн., № СФ-000183 від 16.09.2003р. на суму 6 984 грн. для оплати приладів РМТ 49/1-D-M в загальній кількості 4 шт.
03.11.2003р. ТОВ «Метран Січ» передало «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» приладів РМТ 49/1-D-M у кількості 4 шт. на загальну суму 27 936 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-000125, РН-000126, РН-000128, РН-000129 від 03.11.2003 р. В цих видаткових накладних є посилання на рахунки-фактури №СФ-000172 від 04.09.2003р., № СФ-000173 від 04.09.2003р., № СФ-000182 від 16.09.2003р., № СФ-000183 від 16.09.2003р. та вказана умова продажу – попередня оплата.
Отримання цих приладів відбулося підтверджується довіреністю серії НАЇ № 111514 від 03.11.2003р. (а.с. 16) на отримання товарно-матеріальних цінностей (реєстратори РМТ 49/1-D-M у кількості 4 шт.), яка видана відповідачем своїй уповноваженій особі.
Отже, між ТОВ «Метран Січ» та відповідачем на підставі ст.ст. 4, 151 ЦК УРСР, який був чинний в 2003 році, фактично склалися правовідносини купівлі-продажу, згідно ст. 151 цього кодексу, одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Суд звертає увагу на те, що правовідносини виникли у 2003 році і продовжують існувати до цього часу, тому до них застосовуються норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р. (згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис міститься у п. п. 1. 7 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач обов’язку щодо оплати вказаних товарно-матеріальних цінностей не виконав. Наявність несплаченої заборгованості в розмірі 27936 грн. у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу не заперечує.
Після здійснення поставки зазначених товарів, відповідно до рішення зборів ТОВ «Метран Січ» від 17.12.2004 р. найменування товариства змінено на ТОВ «КІП-Комплект», яке стало правонаступником ТОВ «Метран Січ», що підтверджується п. 1.1 статуту ТОВ «КІП-Комплект» (а.с. 34).
В подальшому, відповідно до рішення зборів учасників ТОВ «КІП-Комплект» від 30.05.2005 р. це товариство прийняло рішення про припинення своєї діяльності шляхом приєднання до ТОВ «Елемер Україна, вищим органом якого було надано згоду на це приєднання (протокол № 2 від 30.05.2005 р. загальних зборів учасників ТОВ «Елемер Україна»). ТОВ «Елемер Україна» стало правонаступником ТОВ «КІП-Комплект». Зазначене підтверджується п. 1.1 статуту ТОВ «Елемер Україна» (друга редакція) (а.с. 21).
Таким чином, відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р., відбулася заміна кредитора у вищезазначеному зобов’язанні, внаслідок якої право вимоги оплати переданих відповідачу приладів РМТ 49/1-D-M у кількості 4 шт. на загальну суму 27 936 грн. перейшло до ТОВ «Елемер Україна», як правонаступника ТОВ «КІП-Комплект», яке, в свою чергу, було правонаступником ТОВ «Метран Січ».
Претензією № 12/10/06 від 12.10.2006р. (а.с. 17) ТОВ «Елемер Україна» звернулося з вимогою до відповідача оплатити зазначену заборгованість у семиденний строк.
Відповідач, в свою чергу, відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
В зв’язку з цим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості в розмірі 27 936 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України встановлено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Елемер Україна» в своїй претензії №12/10/06 від 12.10.2006р. не повідомило відповідача про перехід до нового кредитора прав у зобов’язанні та не надало відповідачу жодних доказів переходу до ТОВ «Елемер Україна», як до нового кредитора, прав у зобов’язанні. Більш того, в цій претензії зазначено, що саме ТОВ «Елемер Україна» здійснило поставку приладів на суму 27936грн.
Як випливає з матеріалів справи, будь-яких інших доказів щодо надання відповідачу доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні позивачем не надано.
За таких обставин, в силу приписів ч. 2 ст. 517 ЦК України відповідач правомірно має право не виконувати свого обов’язку позивачу до надання доказів переходу до нього прав у зобов’язанні.
В зв’язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 27 936 грн. заборгованості за видатковими накладними №№ РН-000125, РН-000126, РН-000128, РН-000129 від 03.11.2003 р. задоволенню не підлягають.
При цьому, господарським судом першої інстанції правомірно відхилені посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки в позові відмовлено через безпідставність вимог позивача.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що він надав відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні шляхом направлення йому позовної заяви, а тому це є підставою для задоволення позову.
Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, особа має право на захист свого права лише у випадку його порушення. В даному випадку відповідач на момент подання позову правомірно не виконував обов’язку щодо оплати заборгованості перед позивачем, оскільки таке право надано йому ч. 2 ст. 517 ЦК України. Тому такі дії відповідача до отримання ним відповідних доказів не можна вважати такими, що порушують права позивача. А оскільки позивач надав відповідачу такі докази лише одночасно з поданням позову, то відсутні підстави вважати, що на момент подачі позовної заяви права позивача були порушені відповідачем.
Відсутність порушення відповідачем прав позивача на момент подачі позовної заяви є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні ухвали господарського суду м. Києва від 02.12.2003 р. та від 30.08.2006 р. у справі № 43/167 про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом», м. Київ (а.с. 41, 42). Однак, як вбачається з цих ухвал станом на 30.08.2006 р. відкладено розгляд справи № 43/167 та продовжено термін підготовчого засідання на строк до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеному Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». При цьому, в ухвалі від 30.08.2006 р. відсутні відомості про опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом» та про затвердження реєстру вимог кредиторів. Відповідач, на вимогу Запорізького апеляційного господарського суду, не надав відомостей про затвердження реєстру кредиторів у справі № 43/167 про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом» та засвідчені копії інших процесуальних документів у цій справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за апеляційною скаргою відносяться на позивача.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемер Україна», м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2006 р. у справі № 20/334/06 – без змін.