Справа №22Ц-4878/2009                                                                          Головуючий у 1-й інстанції Соловей Г.В.

Категорія 48                                                                                                           Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2009 року                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді :  Яворського М.А.  

суддів                             Ігнатченко Н.В., Олійника В.І..,

при секретарі               Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області  від 27 серпня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, -

                                                             В С Т А Н О В И Л А :

17 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2.  про стягнення на її користь аліментів в сумі 500 грн. щомісячно та понесені судові витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй 81 рік, вона є непрацездатною та отримує пенсію в розмірі 1065,87 грн., якої не вистачає забезпечення первинних життєвих потреб. Відповідач будучи її сином має можливість надавати таку допомогу, однак в добровільному порядку її не надає, тому просила постановити рішення, яким вказані аліменти стягнути в судовому порядку.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2009 року  в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка по справі ОСОБА_1, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального законодавства просить скасувати рішення суду першої інстанції  та ухвалити  нове рішення, яким задовольнити  позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши  матеріали справи, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, встановив фактичні обставини у справі, правильно визнав  юридичну природу спірних  правовідносин, що виникли між сторонами і закон, що їх регулює.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із матеріального становища кожного із сторін та конкретних обставин по справі.

Розглядом справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є сином позивачки ОСОБА_1., та проживає разом із своєю дружиною ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 не працює та можливості надавати позивачці матеріальної допомоги на даний час не має.

У той же час, позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує щомісячно пенсію  у розмірі 1065,87  грн., що є двічі більшим за розмір прожиткового мінімуму, який встановлено  було на підставі ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік".

З матеріалі справи також вбачається. що позивачка будучи пенсіонером  відмовилася від послуг територіального центру  соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (а.с. 30).

Також судом встановлено, що відповідач по справі оплачує квартирну плату за позивачку по справі та надавав позивачці допомогу продуктами харчування, однак остання від вказаної допомоги відмовилася, мотивуючи вказану відмову бажання отримувати вказану допомогу  в грошовому еквіваленті.  

Згідно ч.1  ст. 202 СК України повнолітні дочка,  син зобов'язані утримувати батьків,  які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Потреба у матеріальній допомозі означає брак коштів,  необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності особи. Потреба батьків у матеріальній допомозі має визначатися відповідно до прожиткового мінімуму,  встановленого законом.

Батьки можуть бути визнані такими,  що потребують матеріальної допомоги,  у тому разі,  якщо їх заробітна плата,  пенсія,  доходи від використання майна,  інші доходи не відповідають прожитковому мінімуму,  встановленому законом.

Статтею 205 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Пленум Верховного суду України в п.22 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від  15.05.2006 р. роз'яснив судам, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК ), не є абсолютним.

Приймаючи до уваги усі конкретні обставини у справі, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у  задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  ґрунтується на повно та всебічно досліджених наданими сторонами  доказах, є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 57, 59, 64 ЦПК України, ст.ст. 202, 203 СК України.

Відповідно  до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі  виникає спір.

Позивач не надав належних доказів на обгрунтування  позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків  суду першої інстанції не спростовують.

Щодо правовідносин, що виникли чи існують між сторонами стосовно угод по відчуженню майна ( квартири відповідача в місті Києві)  то вказані обставини не підтвердженні відповідними доказами, та не є підставою для стягнення з відповідача аліментів

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права як це передбачається ст. 308 ЦПК України.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

                                                                У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2009 року   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але на протязі 2-х місяців може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі  скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий :

Судді :