Судове рішення #653512
У к р а ї н а

 

У к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.04.07                                                                                               Справа №02-7/624

 

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

   

 

при секретарі: Акімова Т.М.

 

за участю:

представників позивача: Туінов С.М., довіреність № б/н  від 14.11.2006 року;

представників відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_1;

представників відповідача 2: ОСОБА_3, паспорт Серія НОМЕР_2;

 

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запоріжкнига», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.03.2007 р. у справі № 02-7/624

за позовом  Закритого акціонерного товариства «Запоріжкнига», м. Запоріжжя

до відповідача-1 ОСОБА_1,  м. Запоріжжя

до відповідача-2  ОСОБА_2 ,м. Запоріжжя

про визнання договору удаваним

 

     Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1280 від 19.04.2007 року справа № 02-7/624 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Антонік С.Г., судді: Яценко О.М.; Колодій Н.А.

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     За згодою представників сторін у судовому засіданні 19.04.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

 

     Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Попова І.А.) було повернуто ЗАТ «Запоріжкнига», м. Запоріжжя позовну заяву та додані до неї матеріали на підставі пункту 3 статі 63 ГПК України. При цьому суд зазначив, що діючим законодавством не передбачено визнання удаваного правочину недійсним. В разі якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, розглядаються відносини за правилами щодо правочину, який насправді вчинено. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів господарським судом розглядаються спори, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером). Позивачем не обґрунтовано, чи мають відповідачі по справі правовий статус учасників ЗАТ «Запоріжкнига».

     Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду Запорізької області ЗАТ «Запоріжкнига», м. Запоріжжя (позивач у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції. Із посиланням на статті 12 ГПК України, ст. 16,235 ЦК України та 167 ГК України зазначає, що суд безпідставно повернув позовну заяву із посиланням на положення пункту 3 статі 63 ГПК України. Просить скасувати ухвалу від 23.03.2007 року, справу передати на розгляд місцевого господарського суду. Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2007 року підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі.

     Відповідачі у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник відповідачів у судовому засіданні зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Позивач, всупереч положенням статті 1 ГПК України та п.3 статі 81 ГК України не зазначив, яким саме чином відповідачі порушили його права та охоронювані законом інтереси. Стаття 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права як визнання договору недійсним, як удавану угоду та визнання договору дарування договором купівлі-продажу. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

     Згідно зі ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

 

     Повертаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції зазначив, що діючим законодавством не передбачено визнання удаваного правочину недійсним. В разі якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, розглядаються відносини за правилами щодо правочину, який насправді вчинено. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів господарським судом розглядаються спори, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером). Позивач не обґрунтував, чи мають відповідачі по справі правовий статус учасників ЗАТ «Запоріжкнига».

     Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного:

     Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

     У відповідності до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 

     Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України до визначення підсудності справі питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15.12.2006 року, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

     Згідно з частиною 3 статтею 167 Господарського Кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

     Подання позовної заяви є формою (способом) реалізації наданого законом права на захист прав чи охоронюваних законом інтересів.

     Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, або навпаки, суд не повинен діяти суто формально та у кожному конкретному випадку має вирішувати питання щодо можливості (неможливості) розгляду позовних вимог.

     Як свідчать матеріали справи та пояснив у судовому засіданні представник позивача, предметом позовних вимог, незважаючи на зазначення у вступній частині позовної заяви предметом-визнання договору дарування удаваним, є визнання договору дарування від 08.11.2006 року недійсним з підстав зазначених у ст. ст. 235,717 ЦК України. Необхідність подання позову, на думку позивача, обумовлена намаганням відповідачів в обхід процедури відчуження акцій закритого акціонерного товариства передбаченої Законом України «Про господарські товариства» продати акції шляхом укладення удваної угоди дарування.

      Визнання договорів недійсними є категорією спорів, що віднесена до компетенції господарських суддів України згідно статті 12 ГПК України. Визнання правочину недійсним віднесено до способу захисту свого порушеного права передбаченого статтею 16 ЦК України.

     Вчинення сторонами удаваного правочину автоматично не тягне за собою наслідки у вигляді визнання його недійсним. Такий вид договорів, відноситься до так званих оспорюваних правочинів, і саме суд може дати оцінку такому договору і встановити, чи дійсно волевиявлення сторін було направлено на укладення саме такого договору, у даному випадку договору дарування. В п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 28.04.1978 р. «Про судову практику справах про визнання угод недійсними» прямо передбачено, що у разі, коли такий правочин суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсним укладеного сторонами правочину із застосуванням наслідків, передбачених недійсності правочину, який вони мали на увазі.

     Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Відмовляючи у захисті порушеного права по суто формальним причинам суд ухиляється від виконання покладених на нього Конституцією та державою функцій, що є грубим порушенням основних засад судочинства.

     Стосовно застосування при поверненні матеріалів позовної заяви пункту 3 статі 63 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне: якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК.

     Як свідчать позовної заяви, безпосередньо в тексті позовної заяви ЗАТ «Запоріжкнига», м. Запоріжжя посилається на той факт, що відповідачі є акціонерами товариства. А відтак, суд першої інстанції про прийнятті позову до свого провадження повинен витребувати від позивача докази у підтвердження правомірності заявлення позовних вимог та вирішити це питання у судовому засіданні.

     Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не був позбавлений права, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 статі 81 ГПК України, у разі якщо позивач без поважних причин не надає витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. 

    Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість ухвали господарського суду, її невідповідність вимогам чинного законодавства. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

     На підставі викладеного, керуючись пунктами 3 статті 63, ст. ст., 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:         

 

     Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запоріжкнига», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.03.2007 р. у справі № 02-7/624 задовольнити.

     Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.03.2007 р. у справі № 02-7/624 - скасувати.

     Справу направити на розгляд господарського суду Запорізької області.

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація