Справа № 2-а-45543/09/1670
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Чеснокової А.О.
при секретарі – Лисенко М.С.
За участю представника позивача – Волосян Л.В.
представників відповідача –Єжак І.М. Марченко Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Миргородською ОДПІ, була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Ексбурсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008 року. За результатами був складений Акт № 18/23-418/33584542 від 10.02.2009 року. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві було прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 18.02.2009 року, № 0000132301/0 від 18.02.2009 року, № 0000392301/0 від 08.05.2009 року, яке як зазначає позивач є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважають законними та обґрунтованими, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Миргородською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Ексбурсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.20088 року, про що був складений Акт № 18/23-418/33584542 від 10.02.2009 року.
На підставі висновків Акту, Миргородською ОДПІ були прийняті податкове повідомлення - рішення № 0000122301/0, у якому зазначено, що на підставі п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Ексбурсервіс» повинно сплатити суму податкового зобов'язання за основним платежем (податок на прибуток) 84 375,00 грн. та суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 42 187,50 грн., разом - 126 562,50 грн.; № 0000132301/0, у якому зазначено, що на підставі п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Ексбурсервіс» повинно сплатити суму податкового зобов'язання за основним платежем (податок на додану вартість) 38 333,33 грн. та суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 19 166,67 грн., разом -57 500,00 грн.
В акті № 18/23-418/33584542 від 10.02.2009р. про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі якого відповідачем були прийняти оскаржувані повідомлення-рішення, зазначено: п. 3.1.2 «Валові витрати», що «перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р. встановлено завищення всього у сумі 337 500,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007р. у сумі 337500,00 грн. В порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) від 22 травня 1997 року М283/97-ВР ТОВ «Ексбурсервіс» завищено валові витрати на суму 337 500,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007р. у сумі 337 500,00 грн.», у п. 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток», зазначено, що «перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р. встановлено його заниження всього в сумі 84375,00 грн. (що становить 25% від суми 337 500,00 грн.) в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки».
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2006р. між ТОВ «Ексбурсервіс» та ТОВ «Інран» був укладений договір № 425 купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого ТОВ «Інран» зобов'язано було продати ТОВ «Ексбурсервіс» товар (згідно специфікації - труби обсадні діаметром 245 мм) на загальну суму 503 767,80 грн. Згідно з умовами вказаного договору оплата товару повинна була здійснитись після отримання товару. За домовленістю сторін ТОВ «Ексбурсервіс» здійснено передплату за товар в сумі 405 000,00 грн. (15.05.2006 року в сумі 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 38 333,32 грн., а 28.07.2006 року в сумі 1750 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 29 166367 грн.). 11 грудня 2006р. ТОВ «Інран» передало ТОВ «Ексбурсервіс» передплачений 15.05.2006р. та 28.07.2006р. на загальну сум) 405 000,00 грн. товар (труби обсадні діаметром 245 мм вартістю 405 000,00 грн.), що підтверджується актом приймання-передачі товару від 11.12.2006р. за договором № 425 від 25 квітня 2006р. Вказаний акт, був проведений у бухгалтерському обліку позивача у грудні 2008 року, як помилково пропущений.
ТОВ «Ексбурсервіс» уклало з ТОВ «Енергофінанс» договір № 1205 зберігання майна від 05.12.2006р. Відповідно до умов вказаного договору (п. 1.1.) ТОВ «Ексбурсервіс» передає, а ТОВ «Енергофінанс» приймає на зберігання майно - бурові труби згідно специфікації (Специфікація № 1 - труби обсадні діаметром 245 мм у кількості 53, 828 тон вартістю 405 000,00 грн.). Згідно з п. 1.2. договору зберігання товар передається на зберігання по мірі надходження, а передача товару на зберігання здійснюється за актом прийому-передачі, підписаному уповноваженими на те представниками сторін (п.2.1 договору). Після отримання 11.12.2006р. від ТОВ «Інран» за договором купівлі-продажу № 425 від 25.04.2006р. товару (труб обсадних діаметром 245 мм у кількості 53, 828 тон вартістю 405 000,00 грн.) позивач відразу 11 грудня 2006р. передав за договором зберігання № 1205 від 05.12.2006р. вказаний товар на зберігання ТОВ «Енергофінанс», про що свідчить підписаний уповноваженими представниками ТОВ «Ексбурсервіс» та ТОВ «Енергофінанс» акт прийомки-передачі від 11.12.2006р.
Придбання матеріальних цінностей у ТОВ "Інран" відбулось на підставі договору № 425 купівлі-продажу від 25.04.2006року. Поставка товару здійснювалась на умовах "франко-склад" Покупця. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати умови договору № 425 купівлі-продажу від 25.04.2006р. укладеного між позивачем та ТОВ "Інран", передбачали обов'язок продавця передати товар покупцеві на складі покупця.
К узгодженому сторонами моменту поставки товар (ще власність ТОВ "Інран") знаходився на складі у м. Миргород, вул. Шляхова. 10. Знаходження власності (товарів, активів та ін.) підприємства не за фактичним чи юридичним місцезнаходженням юридичної особи не заборонено законодавством України. ТОВ "Інран" було запропоновано ТОВ "Ексбурсервіс" укласти договір зберігання зі складом, на якому фактично знаходився товар, та здійснити передачу товару без його перевезення. Позивач Погодився на це і 05.12.2006р. уклав з ТОВ "Ексбурсервіс" договір № 1205 зберігання майна за умовами якого місцем зберігання товару визначений склад у м. Миргород, вул. Шляхова,10. Таким чином, передача товару від ТОВ "Інран" до ТОВ "Ексбурсервіс" на підставі договору № 425 купівлі-продажу від 25.04.2006р. здійснилась за актом прийому-передачі товару 11.12.2006р. на складі покупця за адресою м. Миргород, вул. Шляхова. 10 без його перевезення. Одночасно з прийняттям від ТОВ "Інран" 11.12.2006р. товару позивач 11.12.2006р за договором № 1205 зберігання майна від 05.12.2006 року передав його на зберігання (адреса складу м. Миргород, вул. Шляхова. 10). Акти прийомки-передачі товару, як за договором купівлі-продажу, так і за договором зберігання підписувались керівниками підприємств, тобто уповноваженими представниками сторін, тому у такому випадку наявність довіреності на передачу матеріальних цінностей не є обов'язковою.
ТОВ «Ексбурсервіс» відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є платником податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат виробництва та обігу відносяться суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до статуту ТОВ "Ексбурсервіс", а також довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює діяльність з оптового продажу товарів, у тому числі бурового обладнання. Таким чином придбання позивачем у ТОВ «Інран» труб обсадних діаметром 245 мм у кількості 53, 828 тон вартістю 405 000,00 грн. було продиктовано здійсненням господарської (статутної) діяльності позивача. Обсадні труби використовуються для буріння нафтових та газових свердловин, тобто відносяться до бурового обладнання (додаток ЕМ II Енергетичні матеріали й продукти (відповідно до Статті 0)(4)) до ПОПРАВКИ до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосуються торгівлі, прийнятої 24 квітня 1998 року в м. Брюсселі, ратифікована Верховною Радою України 18 лютого 2009р. № 998- VI).
Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються до складу валових витрат. Жодне з перелічених у п. 5.3. - 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обмежень не відноситься до здійсненої позивачем операції, оскільки операція, пов'язана з придбанням товару у ТОВ «Інран», була направлена на отримання матеріальних-цінностей для подальшого використання у господарській діяльності з метою отримання доходу від такої діяльності.
Крім того, посилання відповідача на порушення ТОВ «Ексбурсервіс» положень п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» судом не приймаються до уваги, оскільки вказаною нормою встановлено наступне: «не включаються до складу валових витрат витрати на: 5.3.1. Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті); придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону». Операція з придбання позивачем у ТОВ «Інран» матеріальних-цінностей не була пов'язана з організацією та проведенням прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, також не була пов'язана з розповсюдженням подарунків, проведенням рекламної діяльності, придбанням лотерей, участю в азартних іграх, не пов'язана з фінансуванням особистих потреб фізичних осіб та інше.
Згідно з п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З урахуванням вище перелічених положень п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з здійсненням операції з придбання товару у ТОВ «Інран», необхідного для подальшого використання у господарській діяльності з метою отримання прибутку, в податковому обліку ТОВ «Ексбурсервіс» включено: в II кварталі 2006 року до валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2006 року вартість попередньої оплати за товари ТОВ «Інран» в сумі 191666,67 грн. (230000,00- 38333,33); в IV кварталі 2006 року до валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік вартість попередньої оплати за товари ТОВ «Інран» в сумі 145833,33 грн. (175000,00-29166,67).
Вказані операції відповідають положенням податкового законодавства України, у зв'язку з чим, нарахування податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 18.02.2009р.) з податку на прибуток підприємств у сумі 84 375,00 грн. є незаконним.
Як було встановлено в судовому засіданні у період з 01.11.2006р. по 20.10.2008р. відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Ексбурсервіс» був в.о. директора - технічний директор ОСОБА_7 Саме у період його керування відбулась фактична поставка товару за договором купівлі-продажу № 425 від 25.04.2006р. від ТОВ «Інран», у зв'язку з чим частина документів знаходилась у вказаної особи. Під час перевірки ТОВ «Ексбурсервіс» не мало можливості надати перевіряючим тільки один документ - акт приймання-передачі товару від 11.12.2006р. за договором № 425 від 25 квітня 2006р., даний документ був наданий до суду.
Підпунктом 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язанні сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податкова періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Отже, контролюючий орган незаконно донарахував позивачеві сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, то застосування штрафних санкцій (податкові повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 18.02.2009р.) на підставі п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сум 42 187,50 грн. є незаконним.
Також в акті № 18/23-418/33584542 від 10.02.2009р. про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі якого відповідачем булі прийняти оскаржувані повідомлення-рішення, зазначено у п. 3.2.2 «Податковий кредит», що «перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01.07.2006р. по 30.09.2008р. встановлено його завищення всього у сумі 38 333,33 грн., у тому числі за липень 2007р. у сумі 38 333,33 грн. В результаті порушень, які детально описані в п. 3.1.2 «Валові витрати» акту щодо операцій пов'язаних з ТОВ «Інран», ТОВ «Ексбурсервіс» на порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) завищило суму податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за липень місяць 2007 року і сумі 38333,33 грн.». У зв'язку з цим відповідач застосовує до позивача штрафні санкції відповідно до п. 17.1.3 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 19 166,67 грн., що відображено в додатку до акту перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2007р. та штрафних санкцій за донарахування податковим органом суми податкового зобов’язання відбулось на тій же підставі, що і донарахування зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до договору № 425 купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого ТОВ «Інран» зобов'язане було продати ТОВ «Ексбурсервіс» товар (згідно специфікації - труби обсадні діаметром 245 мм) на загальну суму 503 767,80 грн. ТОВ «Ексбурсервіс» здійснило передплату за товар в сумі 405 000,00 грн. (15.05.2006 року в сумі 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 38 333,33 грн., ; 28.07.2006 року в сумі 1750 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 29 166367 грн.). Після перерахування ТОВ «Інран» з якості передплати 15.05.2006р. 230 000,00 грн. 16.05.2006р. продавець (ТОВ «Інран») у відповідності з положеннями податкового законодавства, а саме Порядком заповнення податкової накладної, затверджена наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, виписав та передав ТОВ «Ексбурсервіс» податкову накладну N 605/162 від 16.05.2006р.
Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також вказаною нормою встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону Україні «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги), яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Згідно з п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Оскільки при придбанні товарів у ТОВ «Інран» перерахування передплати передувало фактичній поставці товару, ТОВ «Інран» відповідно до положень законодавства України, отримавши суму передплати, яка була здійснена 15.05.2006р. у розмірі 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 333,33 грн., 16.05.2006р. передало ТОВ «Ексбурсервіс» податкову накладну № 605/162 від 16.05.2006р., на підставі якої відповідно до положень п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Ексбурсервіс» до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість віднесло за травень 2006р. суму ПДВ - 38333,3З грн. Тобто вказана операція була здійснена виключно з дотриманням положень податкового законодавства України.
Посилання ж відповідача на п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не приймаються судом до уваги, оскільки вказаною статтею визначено, що не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності. Як зазначалось вище, отримання товару позивачем від ТОВ «Інран» відбулось з метою використання їх в господарській діяльності позивача, про що свідчать статутні документи ТОВ «Ексбурсервіс». Крім того, законодавець не вимагає початку фактичного використання отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також не ставить наявність права на податковий кредит в залежність від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Як свідчать норми Закону України «Про податок на додану вартість» головний критерій використання права на податковий кредит - це придбання товарів, які необхідні підприємству для здійснення його господарської діяльності. Факт же здійснення позивачем протягом перевіряємого періоду операцій з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, паливно-мастильних матеріалів, нафти некондиційної, бурового обладнання встановлений в самому акті перевірки, а також підтверджується - статутними документами ТОВ «Ексбурсервіс».
За таких обставин, операція щодо віднесення позивачем суми 38 333,33 грн. до податкового кредиту за травень 2006р. відповідає положенням податкового законодавства України, у зв'язку з чим, нарахування податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 18.02.2009р.) з податку на додану вартість у сумі 38 333,33 грн. є незаконним.
П.П. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Оскільки контролюючий орган незаконно донарахував позивачеві суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то застосування штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 18.02.2009р.) на підставі п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 19 166,67 грн. є незаконним.
Як зазначено в акті перевірки, «в ході перевірки за допомогою автоматизованих бази даних Миргородської ОДПІ було встановлено, що ТОВ «Ірнан» (код ЄДРПОУ) від 02.07.2007 року за № 1 480 117 0009 013681 скасовано державну реєстрацію 27.01.2009 року Державним реєстратором Миргородської районної державної адміністрації надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ «Інран», якою підтверджено, що: 16.04.2007р. до державного реєстру внесено запис за № 7 про внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи; 02.07.2007р. до державного реєстру внесено запис за № 9 про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 02.07.2007р. до державного реєстру внесено запис № 10 про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом».
Як вбачається з викладеного, державна реєстрація ТОВ «Інран» як юридичної особи була скасована тільки 02.07.2007р. Відповідно до положень ч. 5 с 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою тільки з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином, до 02.07.2007р. ТОВ «Інран» відповідно по положень законодавства України було юридичною особою та мало право здійснювати господарську діяльність та мат відповідні зобов'язання. Взаємовідносини позивача та ТОВ «Інран» виникли на підставі договору купівлі-продажу № 425 від 25 квітня 2006р.. за яким станом на 11 грудня 2006р. сторони виконали свої зобов'язання - ТОВ «Інран» передало у власність ТОВ «Ексбурсервіс» товар (труби обсадні діаметром 245 м. у кількості 53, 828 тон вартістю 405 000,00 грн.), а ТОВ «Ексбурсервіс» прийняло вказаний товар та сплатив за нього ТОВ «Інран» 405 000,00 грн. Тобто сторони виконали свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 425 від 25 квітня 2006р. ще у 2006 році. Таким чином, сторони виконали свої зобов'язання з договором купівлі-продажу № 425 від 25 квітня 2006р. навіть до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інран» (запис про що був внесений до державного реєстру 16.04.2007р.).
08.05.2009 р. відповідачем також було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392301/0 у якому зазначено, що на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 4 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 38 235,8 грн. ТОВ «Ексбурсервіс» повинно сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7 647,17 грн. за платежем податок н додану вартість.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язані платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування штрафних санкції передбачено за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Згідно з п.п. 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішенні контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. При цьому десятиденний термін, передбачений п. п. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для звернення зі скаргою на рішення податкового органу, не повинен застосовуватись до судового оскарження податкового рішення, оскільки вказаний термін встановлений тільки для адміністративної процедури оскарження. З урахуванням положень п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами) (конфлікт інтересів), відповідно до яких у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, до процедури судового оскарження податкових рішень не повинен застосовуватись встановлений п.п. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» десятиденний термін. А відтак до вирішення спору судом податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковому повідомленні-рішенні № 0000392301/0 від 08.05.2009р. є неузгодженим.
Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8–14, 71, 94, 159, 160–164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000122301/0 від 18.02.2009 року, № 0000132301/0 від 18.02.2009 року, № 0000392301/0 від 08.05.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 09 листопада 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
09 листопада 2009 року
№ 4/2-а-45543/09/1670 ТОВ "Ексбурсервіс"
вул. Гоголя, 109А, кв. 16, м. Миргород, 37600
Миргородська ОДПІ
вул. Кашинського, 26, м. Миргород, 37600
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 02 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень року – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О. Чеснокова
Вик. ОСОБА_5 тел.. 8-0532-603-308
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
09 листопада 2009 року
№ 4/2-а-45543/09/1670 ТОВ "Ексбурсервіс"
вул. Гоголя, 109А, кв. 16, м. Миргород, 37600
Миргородська ОДПІ
вул. Кашинського, 26, м. Миргород, 37600
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 02 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбурсервіс" до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень року – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О. Чеснокова
Вик. Костенко А.В. тел.. 8-0532-603-308