АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4558/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бондара В.О.
суддів: Крилової О.В.
Спас О.В.,
при секретарі Тахтаул О.М.
за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кравченко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про дострокове розірвання договорів банківського вкладу, видачу вкладу та відсотків, компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу, видачу вкладу та відсотків, компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної шкоди, в якій було зазначено, що 01 липня 2008 року він уклав з акціонерним банком «Металург» (правонаступником якого є відповідач у справі) договір депозитного внеску № 209860004535 на суму внеску 10500 доларів США та договір № 209850006671 на суму 60000 грн.; 06 серпня 2009 року – договір №209850007524 на суму 15000 грн. та договір № 209860005048 на суму 1110 доларів США; 01 вересня 2009 року – договір №209850008044 на суму 26000 грн. та договір №209860005347 на суму 600 доларів США.
У зв’язку з тим, що позивачу були потрібні гроші для одруження та придбання будинку він звернувся до адміністрації відділення банку відповідача з проханням видати йому його грошові кошти, які були вкладені на депозит, з послідуючим розірванням договорів, але йому було відмовлено в цьому з посиланням на постанову НБУ №319 від 11.10.2008 року.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просив суд достроково розірвати договори депозиту та стягнути з відповідача суму вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 209801,93 грн., неустойку у розмірі 3% річних, яка складає 2828,01 грн., відсотки за депозитним договором, моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивач відмовився від частини позовних вимог у сумі 194027,99 грн. мотивуючи те, що вклади йому повернуті. В цій частині вимог ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009р. провадження в справі закрите.
Позивач просив про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки за прострочене зобов’язання в розмірі 3% річних з урахуванням індексу інфляції у сумі 18601,95 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., судових витрат у розмірі 1700 грн.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ПАТ «МетаБанк» на його користь неустойки згідно індексу інфляції у сумі 18601,95 грн., моральної шкоди у розмірі 10000 грн., судових витрат у розмірі 1700 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 2695,13 грн., моральної шкоди у розмірі 1000 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 – 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Довід апеляційної скарги, який полягає в незгоді з висновками рішення суду щодо відмови в стягненні 3% річних від простроченої суми є таким, що суперечить нормам матеріального права. Зокрема, ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначена позивачем в якості правової підстави обґрунтування своїх вимог в даній частині, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а ч. 1 ст. 612 ЦК України вказує, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що за жодним з вищевказаних договорів не настав, визначений в кожному з них, строк виконання, оскільки позивач вимагав дострокового розірвання цих договорів. За таких обставин відсутні підстави для застосування відповідальності з порушення зобов’язання.
Суд першої інстанції, вирішуючи вказану частину позовних вимог, правильно послався на п. 5.2 кожного з договорів, укладених сторонами, якими передбачено звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору внаслідок видання уповноваженими органами нормативних документів, що прямо перешкоджають або забороняють вчиняти дії, спрямованні на виконання зобов’язань за договором, та правильно застосував ст. 56 Закону України „Про Національний банк України” (в розумінні обов’язковості для банків постанов правління НБУ) і постанову правління НБУ № 319 від 11.10.2008р. „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” щодо тимчасових обмежень дострокового повернення коштів за депозитними договорами.
Довід апеляційної скарги про незгоду з рішенням суду в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, підстави для стягнення якої позивач вбачає в ст. 23 ЦК України, є неприйнятними, оскільки полягає в хибному розумінні даної норми матеріального права, яка надає особі право на відшкодування моральної шкоди тільки внаслідок порушення її прав, а в цій справі відсутні обставини порушення прав позивача в правовідносинах, що виникли з вищевказаних договорів.
Не можна погодитися і з доводом апеляційної скарги щодо незаконності відмови в стягненні з відповідача 1700грн. понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, оскільки це питання має бути розглянуто судом першої інстанції в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ЦПК України шляхом повернення даної суми позивачу, оскільки останній, як споживач банківських послуг звільнений від сплати судового збору при пред’явленні позову.
В даній справи немає передбачених процесуальним законом підстав для стягнення вказаної суми з відповідача.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст.ст. 307, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :