АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 4549 / 09                                                       Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                                                                                Щербань Л.С.

                                                       Суддя-доповідач:  Сапун О.А.

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 року                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                          Пільщик Л.В.

Суддів:                              Сапун О.А.,

                                                  Краснокутської О.М.,

При секретарі:           Петровій О.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування майна з незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

09 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1  про визнання майна особистою приватною власністю та витребування майна з незаконного володіння. Зазначала , що з 26 грудня 1995 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 05 червня 2007 року. До реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 вона за власні кошти придбала журнальний стіл, 6 килимів, 2 крісла, м'який куточок, меблеву стінку, спальний гарнітур, кухонний гарнітур, кухонний куточок, меблі у вітальню, 4 стільці, газову плиту, посуд, одяг. Вказане майно нею було перевезено за місцем спільного з відповідачем проживання у будинок АДРЕСА_1. Проте після розірвання шлюбу ОСОБА_1 належне їй майно не віддає. З цих підстав просила позов задовольнити. Визнати за нею право особистої приватної власності на спірне майно та зобов’язати ОСОБА_1 повернути їй ці речі.

Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року позов  задоволено. За ОСОБА_2 визнано право особистої приватної власності на журнальний стіл, 6 килимів, 2 крісла, м’який угол, стінку, спальний гарнітур, кухонний гарнітур, кухонний угол, прихожу, 4 стільці, газову плиту, посуд, одяг і зобов’язано ОСОБА_1 повернути вказане майно позивачці.

27 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Оріхівіського районного суду Запорізької області від 12 серпня 2009 року залишена без задоволення ( а. с.26,30-31 ).

Не погоджуючись з заочним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.

В судове засідання апеляційного суду Запорізької області сторони не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 подав заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.

 Заслухавши суддю–доповідача, доводи адвоката ОСОБА_3, яка представляє інтереси позивачки, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частини 2 статті 27, статті 60 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подавати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив тільки з пояснень ОСОБА_2, будь-які інші докази не досліджувалися. При цьому проведено заочний розгляд справи у відсутності відповідача, який не повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Між тим, статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повного і всебічного з’ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З позовної заяви видно, що ОСОБА_2 для підтвердження своїх вимог просила викликати в судове засідання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, чого судом зроблено не було.

Крім того, в ході розгляду спору позивачка просила зобов’язати ОСОБА_1 повернути належне їй майно, у тому числі посуд і одяг. Проте вимоги не конкретизувала, не зазначила який саме посуд та одяг слід витребувати від відповідача.

Задовольняючи позов, суд також не звернув увагу на цю обставину, не визначив та не виклав в резолютивній частині рішення перелік всього спірного майна, яке підлягає витребуванню від ОСОБА_1

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року необхідно скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.

Керуючись ст. ст. 307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.        

Заочне рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: