АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4519/09 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Приймака В.М.

суддів             Гончара О.С., Бабак А.М.

при секретарі         Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ КБ „ПриватБанк” на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року про повернення заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредитування, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року повернуто заяву ЗАТ КБ „ПриватБанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредитування з тих підстав, що розгляд заяви непідсудний Ленініському районному суду м.Запоріжжя.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ЗАТ КБ „ПриватБанк” просив зазначену ухвалу скасувати.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Встановлено, що ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року повернуто заяву ЗАТ КБ „ПриватБанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредитування з тих підстав, що розгляд заяви непідсудний Ленініському районному суду м.Запоріжжя.

В апеляційній скарзі, ЗАТ КБ „ПриватБанк” зазначив, що суд порушив вимоги ч.1 ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання. Оскільки ОСОБА_1 проживає в Ленінському районі м.Запоріжжя, то й заява про видачу судового наказу з огляду на положення ст. 97 ЦПК України має розглядатись Ленінським районним судом м.Запоріжжя.

Проте з такими запереченнями погодитись не можна з огляду на наступне.

Встановлено, що боржник і стягувач при укладанні кредитного договору, за яким у ОСОБА_1 нібито виникла заборгованість, встановили, що всі вимоги сторін за даним договором будуть вирішуватись і розглядатись в Червоногвардійському районному суді м.Дніпрпопетровська. (а.с.4, 6 об.)

Таким чином, сторони у відповідності до ст.112 ЦПК України визначили територіальну підсудність справи.

Згідно п.5 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи є обов'язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитись чи змінити, але й для суду.

Отже за наведених обставин суд першої інстанції діяв у повній відповідності до вимог закону, а тому не вбачається підстав для скасування постановленої ним ухвали від 03 вересня 2009 року про повернення заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк” про видачу судовогонаказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ „ПриватБанк” відхилити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2009 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий суддя суддя суддя

Приймак В.М. Бабак А.М. Гончар О.С.