Справа № 22-Ц-3583 2006р.                                        Головуючий 1 інстанції

Категорія: про поновлення                                           Білецька А.М.

на роботі

Доповідач: Гальянова І.Г. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого            - судді Міненкової Н.О.

судців                     - Гальянової І.Г., Ларенка В.І.

при секретарі            - Набока О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерної компанії «Харківобленерго» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго», треті особи по справі: профсоюзний комітет АК «Харківобленерго», ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

В червні 2005 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в період з 24.01.2001 року по 13.05.2005 року знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем, працював на посадах контролера контролю та обліку електроенергії в Комінтернівській агенції, а з 1.07.2003 року по день звільнення - інспектором по контролю та обліку електроенергії в Холодногірській РВЕ. 13 травня 2005 року наказом № НОМЕР_1 він був звільнений на підставі п.З ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором.

Із звільненням не згоден та вважає його незаконним, посилаючись на те, що звільнення є наслідком склавшихся між ним та його керівництвом неприязне них стосунків, оскаржуючи при цьому дисциплінарні стягнення, накладені на нього 25 червня 2004 року та 23 листопада 2004 року відповідачем, а також вважав, що 2 квітня 2005 року він обґрунтовано відмовився від участі в нічних рейдах щодо перевірки правил користування позивачами електроенергією, оскільки такі рейди проводились з порушенням вимог КЗпП України.

Крім того, вважав, що рішення президії пофсоюзного комітету АК «Харківобленерго» від 13 травня 2005 року про дачу згоди на його звільнення проведено з порушенням Закону України «Про профспілки їх права та гарантії діяльності».

Посилаючись на зазначені обставини, просив поновити його на роботі, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу, скасувати рішення президії пофсоюзного комітету АК «Харківобленерго» від 13.05.2005 року (протокол № 75) в частині дачі згоди на його звільнення за п. З ст.40 КЗпП України.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Він поновлений на роботі на посаді інспектора по контролю та обліку електроенергії Холодно гірського РОЕ АК «Харківобленерго» на його користь стягнутої 1811 грн. 03 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньої заробітної плати в сумі 1124 грн. 86 коп. допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 травня 2006 року з АК «Харківобленерго» на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 118 грн. 11 коп.

В апеляційній скарзі АК «Харківобленерго» просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, відмовивши позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач просить вирішити питання про поворот виконання рішення суду першої інстанції від 06.04.2006 року.

Апеляційна скарга АК «Харківобленерго» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.З ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що з наказу про звільнення позивача, не вбачається, за який саме проступок він звільнений та які до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Лише наявності у позивача ОСОБА_1 двох дисциплінарних стягнень та вчиненого після них проступку недостатньо, оскільки з наказу про звільнення не вбачається, чи ці порушення трудової дисципліни були враховані при звільненні.

Відповідно до вимог п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92р. з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність законові.

Крім цього, в п.22 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено про необхідність з'ясування судами у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи враховувались при звільненні, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Встановивши наявність двох дисциплінарних стягнень, які застосовувались до позивача, вчинення після них позивачем проступку, які стали причиною його звільнення відповідачем за п.З ст.40 КЗпП України та ним оспорювались, суд першої інстанції, в порушення вимог п.п. 18, 22 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, не перевірив законність та обґрунтованість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, обставини, за яких вчинені проступки, а зазначені в рішенні обставини, якими суд обґрунтовує незаконність звільнення позивача, не є підставою для поновлення його на роботі.

Крім того, як вбачається із позовних вимог позивача, він вимагав скасувати рішення президії пофсоюзного комітету АК «Харківобленерго» від 13.05.2005 року (протокол № 75) в частині дачі згоди на його звільнення за п. З ст.40 КЗпП України.

Зазначені вимоги суд першої інстанції не розглянув і це, відповідно до п.5 ч.І ст.ЗП ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 6 квітня 2006 року і передачі справи на новий розгляд.

з

Підстав, передбачених ч.І ст.308 ЦПК України для вирішення питання про поворот виконання рішення, суд апеляційної інстанції не має.

Керуючись ст.ЗОЗ, п.5 ч.1 ст.ЗП, ст.ст.ЗІЗ, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу АК «Харківобленерго» задовольнити частково.

Скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 6.04.2006 року і передати справу на новий розгляд до того ж суду іншому складу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.