Справа №2-а-730
2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2009 р. м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Гандзюка Д.М.
секретаря Савчук М.І.
з участю: позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Яремчанської міської ради про визнання неправомірними дії відповідача при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та зобов’язати зробити перерахунок допомоги,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася в суд з позовом про визнання неправомірними дії відповідача при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати зробити перерахунок допомоги.
Позивачка обгрунтовує позовні вимоги тим, що вона з 7.01.2007 р. по 1.07.2009 р. здійснювала догляд за дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. Вона отримувала допомогу по догляду за дитиною в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Яремчанської міської ради в розмірі, який є меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для дітей віком до шести років. Позивачка вважає, що всупереч положенням ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. і 22.05.2008 р. відповідачем не доплачено їй державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за дочкою ОСОБА_3 за період з 7.01.2007 р. по 01.07.2009 р.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Вона пояснила, що зверталася до відповідача про виплату допомоги в належному розмірі, але відповідач відмовив. Тому вона просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Яремчанської міської ради щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму та зобов’язати відповідача зробити перерахунок допомоги відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Відповідач направив суду заперечення на позов і заяву про розгляд справи у відсутності його представника. У письмовому запереченні на позов відповідач зазначає, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду і безпідставно посилається на Рішення Конституційного Суду України. Відповідач вважає, що позивачці виплачується допомога у встановленому законом розмірі, позаяк на спірні правовідносини поширюється тільки Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідач просить відмовити в позові повністю.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно даних в копії свідоцтва про народження (а.с.8), позивачка є мамою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Поясненнями позивачки і даними, які зазначені в довідці (а.с.25), встановлено, що позивачка з 7 січня 2007 р. здійснює догляд за своєю дитиною і одержувала у відповідача державну допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку.
Згідно правил ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в ред.2001 р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до п.3 розділу YIII «Прикінцеві положення» названого Закону, розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсотків від встановленого рівня прожиткового мінімуму. Стаття 13 названого Закону передбачає, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно положень ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в ред.2001 р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 42 названого Закону передбачає, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Поясненнями позивачки і даними, які зазначені в довідці (а.с.25), встановлено, що позивачка до пологів не працювала і не є застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому на позивачку поширюються тільки положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в ред.2001 р.).
Статтею 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено з 1 січня 2007 р. прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років в розмірі 434 гр..
Згідно п.14 ст.71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу YIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». А статтею 56 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. наведені положення Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнані неконституційними.
Відповідно до положень ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти, що визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Підпунктами 7 і 8 пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина перша статті 15 та пункт 3 розділу YIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладені в новій редакції. Нова редакції частини першої статті 15 передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» названого Закону визначив допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, 1 січня 2009 року-75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Названі зміни є чинними з 1 січня 2008 р..
Аналіз названих норм дає підстави зробити висновок, що позивачка мала право отримувати допомогу по догляду за дочкою ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 9.07.2007 р. до 31.12.2007 р.. Поясненнями позивачки, які стверджуються записами в довідці (а.с.25) встановлено, що з 9.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивачка отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Суд вважає, що до 9.07.2007р. і після 31.12.2007 р. позивачка не мала права отримувати таку допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в ред.2001 р.), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначають органи праці та соціального захисту населення за місцем проживанням батьків. Згідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, основними завданнями Мінпраці України є забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо.
Отже, право позивачки одержувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому законом розмірі з 9.07.2007 р. до 31.12.2007 р. порушено відповідачем. Тому слід визнати неправомірними дії відповідача по незабезпеченню виплати позивачці допомоги за вказаний період і зобов’язати зробити перерахунок допомоги, з урахуванням виплачених сум.
Суд також вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду, позаяк про порушене право дізналася 8.05.2009 року із листа відповідача (а.с.6). Згідно положень ст.99 КАС України, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
На підставі досліджених доказів суд вважає непереконливими заперечення представника відповідача проти позову за період з 9.07.2007 р. до 31.12.2007 р., позаяк такі заперечення суперечать наведеним судом нормам законодавства.
На підставі ст.ст.5,15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» (в ред.2001 р.), та керуючись ст.ст. 160 – 162 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Яремчанської міської ради при виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9.07.2007 р. до 31.12.2007 р..
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Яремчанської міської ради зробити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у встановленому законом розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років по догляду за дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В решті вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яремчанський міський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова виготовлена в повному обсязі 16 жовтня 2009 р..
СУДДЯ: