АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4412/2009 р.                   Головуючий у 1-й інстанції: Васильцов О.В.

                                                                Суддя-доповідач:  Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 р.                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Бондара В.О.

суддів:                 Крилової О.В.

                             Спас О.В.

при секретарі      Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, стягнення майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, стягнення майнової та моральної шкоди.

В позові зазначала, що 09.08.2008 року ОСОБА_2 звернулася у Мелітопольський МВ УМВС України із заявою про те, що 05.08.2008 року, вона, ОСОБА_1, оскорбляла її у присутності сторонніх громадян нецензурною лайкою, заважала працювати організації співвласників багатоповерхового будинку, блокувала вхід до офісу цієї організації, здійснювала інші хуліганські дії. Насправді  це відповідачі  кричали на неї, висловлювали образи  та використовували силу, намагаючись  виставити з кабінету, завдали фізичний біль.

При вирішенні питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали працівникам міліції свідчення, якими підтвердили наклепницькі, на думку позивачки, відомості про її хуліганські дії.

На підставі заяви ОСОБА_2 та пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на неї, 09.08.2008 року, був складений протокол №0028955 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, але до адміністративної відповідальності вона так і не була притягнута.

Таким чином, позивачка вважала що  діями відповідачів, під час її звернення 5 серпня 2008року  їх була спричинена образа та завданий фізичний біль. Крім того, факти викладені у заяві до  УМВС ОСОБА_2 та поясненнях ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження, тому вона вважає звернення ОСОБА_2 із заявою у Мелітопольський МВ УМВС України та пояснення по цій заяві наклепницькими та просила суд зобов’язати зазначених осіб принести їй вибачення.

Наклепницькими заявами та поясненнями відповідачів їй була причинена майнова шкода у розмірі 2781 грн. 75 коп., яка полягає у витратах, понесених нею на придбання диктофону, ліків, необхідних для лікування нервової системи, придбання бензину для поїздок до лікарів, міліції, прокуратури, складання та надіслання скарг та звернень, виготовлення документів для звернення до суду.

Неправомірними діями відповідачів їй також була заподіяна моральна шкода, оскільки захист власних інтересів порушив її звичайний ритм життя, тому вона вимагає стягнення з відповідачів солідарно на її користь компенсації за моральну шкоду у розмірі 4000 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 Відмовляючи у  задоволенні позову, суд першої інстанції  позивачкою не надано достовірних та переконливих доказів на підтвердження того, що діями відповідачів було порушено її права на честь та гідність.

Також суд першої інстанції правильно виходив з того, що  викладення обставин у листах, скаргах до  правохоронних органів  відомостей особою, на думку якої її право порушено, не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь , гідність або завдають шкоди іншим інтересам особи, щодо якої було таке звернення.

За ст. 60 ЦПК  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  Апелянт ані при розгляду справи судом першої інстанції, ані  при апеляційному  розгляді не довела факт  порушення відповідачами її прав та спричинення цим порушенням моральної шкоди.

 З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає закону і підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2009 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :