АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4329/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Комишня Н.І.
Суддя-доповідач: Крилова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондара В.О.
суддів: Крилової О.В.
Спас О.В.
при секретарі Семенчук О.В.
за участю прокурора Куліба О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Кам’янсько-Дніпровська міжрайонна прокуратура, про встановлення місця проживання дитини з батьком, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, про відібрання дитини, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи – орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Кам’янсько-Дніпровська міжрайонна прокуратура, про встановлення місця проживання дитини з ним.
В позові зазначав, що з 25.09.1999 року по 19.03.2009 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2. В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
19.03.2009 року шлюб було розірвано, донька залишилася проживати з матір’ю, яка почала перешкоджати його спілкуванню із дочкою.
На початку квітня 2009 року він помітив, що донька змінилася, стала нервовою, почала скаржитися йому на матір.
07.05.2009 року стався випадок, після якого донька зателефонувала йому та попросила приїхати до неї до школи та забрати до нього, так як мати потягала її за вухо так, що у неї на тому місці синець.
ОСОБА_1 одразу приїхав та забрав доньку до себе додому, а також її особисті речі. При цьому його колишньої дружини не було вдома, тому він попередив про зазначені обставини сусідів.
Наступного дня до нього приходив дільничний, який отримав заяву про викрадення дитини та відібрав пояснення у ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Просив суд встановити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, разом із батьком ОСОБА_1.
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, про відібрання дитини.
В позові посилалася на те, що з 25.09.1999 року по 19.03.2009 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1. В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони вирішили розлучитися та ОСОБА_1 подала позов до суду про розірвання шлюбу. За домовленістю сторін вони надійшли згоди, що дитина буде проживати з матір’ю та рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду від 26.02.2009 року цей факт було встановлено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 спільній дитині виповнилося дев’ять років. Вона проживала та мала реєстрацію в будинку АДРЕСА_2, за місцем проживання матері.
07.05.2009 року ОСОБА_1, скориставшись відсутністю матері, без її згоди, способом викрадення, самочинно змінив місце проживання дитини, забрав її жити до свого місця проживання. Одразу, як тільки вона дізналася про викрадення дитини, вона звернулася до К-Дніпровського РВ ГУМВС зі скаргою з вимогами повернути доньку, але їй порекомендували звернутися до органу опіки та піклування або суду.
Коли вона звернулася до органу опіки та піклування, то в процесі спілкування вони дійшли до висновку, щоб не травмувати дитину, залишити її тимчасово до 27 травня 2009 року мешкати у батька.
За спливом часу дитина не була повернута та позивачка вирішила подати позов про відібрання дитини, оскільки дитина повинна мешкати із матір’ю та її перебування у батька суперечить домовленості батьків та не є в інтересах дитини.
Просила суд відібрати від ОСОБА_1 малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернути її матері – ОСОБА_2, судові витрати покласти на відповідача. Рішення звернути к негайному виконанню.
Ухвалою Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 11червня 2009 року вищезазначені цивільні справи були об’єднані в одне провадження.
Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Відібрано від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 08 грн. 50 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн..
Рішення в частині відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала, допущено до негайного виконання.
ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, прокурора, який вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якій вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.
Судом першої інстанції було встановлено, що обидва батьки проявляють увагу до дитини, займаються її вихованням та мають належні умови для цього.
З пояснень обох сторін та з матеріалів справи вбачається, що після розлучення подружжя ними було вирішеною, що дитина проживатиме та виховуватиметься з матір’ю.
Підстав, які були б достатніми для зміни визначеного місця проживання дитини, позивачем не надано.
Зазначені обставини були враховані і у висновку органу опіки та піклування, за яким виключних обставин для зміни місця проживання дитини немає.
Сама по собі думка дитини про бажання проживати з батьком з огляду на її вік, враховуючи нетривалий період окремого проживання батьків, стосунки, які складися між батьками, не може бути вирішальною для зміни та визначення нового місця проживання дитини.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :