АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  22-2303/2009 р           Головуючий в суді першої інстанції – Циганаш І.А.

                                                        Доповідач – Пономаренко В.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року    Колегія суддів судової  палати  у цивільних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого -   судді  Суровицької Л.В.,                                              

суддів – Спірідонової Л.С.,  Пономаренко В.Г.

при секретарі  -  Чернезі М.М.,

за участю   позивача,                                                  

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на  ухвалу  Ленінського районного суду міста Кіровограда  від 04 вересня 2009 року, -  

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 1999 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та покладення обов’язку по відновленню попереднього стану зруйнованої стіни, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в ніч з 14 на 15 листопада 1999 року на його земельній ділянці по АДРЕСА_1  була зруйнована зведена ним цегляна  стіна теплиці, дозвіл на будівництво якої ним було отримано в установленому порядку. Хто саме це вчинив  йому невідомо, але його сусіди  ОСОБА_2. та її чоловік ОСОБА_3.  попереджали його, що після закінчення будівництва  вони стіну зруйнують, спроба чого була зроблена ОСОБА_2. раніше 8 листопада 1999 року в його присутності, але тоді  наслідки руйнування він відновив самостійно.  Просив стягнути з ОСОБА_4 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, а також зобов’язати її  відновити  зруйновану  стіну.

Справа судами розглядалася неодноразово.

У липні 2009 року  ОСОБА_1. вніс зміни до позову і , посилаючись на те, що відповідач за його первісним позовом ОСОБА_2. померла, вимоги про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди пред’явив до ОСОБА_5, якого зазначив у змінах до позову відповідачем. Обґрунтовував вимоги тим, що  відповідач  ОСОБА_3.  до моменту руйнування  стіни теплиці заявляв йому, як і померла ОСОБА_2,  що стіна буде зруйнована і по тому, як була  побита цегла, можна впевнено зробити висновок, що це зробив чоловік. На підставі  зазначеного, просив обов’язки по відновленню попереднього стану стіни  покласти  на ОСОБА_5. та  стягнути з ОСОБА_5. на  його користь 500 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.        

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда  від 04 вересня 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрито у зв’язку  зі смертю відповідача ОСОБА_2.   Роз’яснено позивачу ОСОБА_1 його право на звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 в загальному порядку.  

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1  просить ухвалу суду скасувати та постановити  рішення стосовно розгляду даної справи, посилаючись на порушення судом норм  процесуального права. Зокрема, посилається на те, що  закривши провадження у справі  за його позовом  до ОСОБА_2., яка померла, суд не  вирішив його вимоги до  ОСОБА_5., якого він зазначив відповідачем у змінах до позову.

Колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково   з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про зобов’язання вчинення певних дій та відшкодування шкоди , суд виходив з того, що 29 жовтня 2009 року  відповідач за даним позовом ОСОБА_2. померла, спадкова справа після її смерті не заводилася, а тому дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 205 ЦПК України.  

Даний висновок ґрунтується на матеріалах справи  і  у зазначеній частині є правильним.  

Разом з тим,  закриваючи провадження у справі, суд не врахував, що  закриття провадження у справі є формою  закінчення розгляду справи без ухвалення рішення  і залишив поза увагою  зміни до позову,  подані  позивачем  у липні 2009 року , з позовними вимогами  до  відповідача ОСОБА_5. про зобов’язання до вчинення відповідних дій та відшкодування шкоди, заявлені позивачем з тих же підстав і по тому ж предмету спору, не вирішивши які , закінчив провадження у справі .

Оскільки позивач відповідно до ст..ст. 27,31, ч.2 ст. 173 ЦПК України скористався   наданими йому правами і звернувся  з позовом до відповідача ОСОБА_3. у даній справі,  колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції помилково вказав в резолютивній частині ухвали  щодо роз’яснення позивачеві  права, на звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5. в загальному порядку.

У зв’язку із зазначеним ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини  тексту: „ Роз’яснити позивачу ОСОБА_1 його право на звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 в загальному порядку”, а в решті – залишенню без змін.

 Керуючись ст.ст. 303,304, п.3 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312, ст..ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 вересня 2009 року  змінити.

Виключити з резолютивної частини ухвали текст: „Роз’яснити позивачу ОСОБА_1 його право на звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 в загальному порядку”,  у решті  ухвалу суду  залишити без змін.  

Справу   направити на розгляд до того ж суду іншим суддею

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  оскарженню не підлягає.

Головуючий – суддя:  

Судді: