Справа № 22-а-1676 2006р.                                                               Головуючий 1 інстанції

Сиротников Р.Е. Категорія: про стягнення суми

Доповідач: Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого           - судді Міненкової Н.О.,

суддів                   - Гальянової І.Г., Ларенка В.І.,

при секретарях       - Набока О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, -

встановила:

В квітні 2005р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки грошової суми в розмірі 13000 грн. отриманої нею 31 липня 2002р. при укладенні між ними угоди про передачу завдатку у забезпечення укладення договору купівлі-продажу не житлового приміщення за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що після укладення угоди про завдаток у розмірі 13000 грн., які відповідачка отримала, йому стало відомо, що прилегла до зазначеного нежилого приміщення земля не перебуває у власності відповідачки, після чого він звернувся до неї з проханням повернути завдаток в зв'язку з тим, що втратив зацікавленість у придбанні приміщення. Оскільки договір купівля-продажу приміщення не був укладений, вважає, що відповідачка безпідставно не повертає йому завдаток, так як правило ст.. 195 ЦК України (в редакції 1963р.) поширюється на випадки, коли договір купівлі-продажу було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Також вважає, що протиправні дії відповідачки спричиняють йому моральну шкоду, розмір якої позивач визначає в 2000 грн., які просить стягнути на його користь, а також витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі 1000 грн. та сплатою судового збору в сумі 160 грн.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2006р в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не оспорюється сторонами, що 31 липня 2002р. між сторонами була укладена угода

2

про передачу завдатку у забезпечення укладення договору купівлі-продажу не житлового приміщення, що знаходиться за адресою м.Харків, АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаної угоди, посвідченої нотаріально, ОСОБА_1 передав як завдаток 13000 грн. у рахунок належної з нього суми в розмірі 132600 грн. за договором купівлі-продажу, у підтвердження його укладення надалі, а ОСОБА_2 приймала зазначений завдаток в рахунок належної їй суми у розмірі 132600 грн. за договором купівлі-продажу, у підтвердження його укладення надалі. Позивач зобов'язувався включно до 15 вересня 2002р. купити, а ОСОБА_2 продати зазначене не житлове приміщення за 132600 грн. При укладені угоди сторони попереджені про наслідки, передбачені ст..195 ЦК України (в редакції 1963р.) у випадку її порушення, (а.с.4)

Зазначене угода відповідачем не ос порена та до теперішнього часу є чинною, а її предметом було забезпечення укладення договору купівлі-продажу тільки не житлового приміщення, без врахування прилеглої до нього земельної ділянки.

Судом також встановлено і підтверджено позивачем, що зобов'язання щодо укладення договору купівля-продажу в установлений угодою строк позивачем не виконані в зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка прилягає до приміщення не знаходилась у власності відповідачки в зв'язку з чим він втратив зацікавленість в придбанні зазначеного не житлового приміщення, про що ОСОБА_1 зазначає в заявленому ним позові (а.с.З)

Відповідно до вимог ч.2 ст. 195 ЦК України (в редакції 1963р.) діючої на час виниклих між сторонами правовідносин, якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо за невиконання договору є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну суму завдатку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідальною стороною за невиконання договору є позивач, а тому обгрунтовано відмовив йому в задоволенні позовних вимог.

Судовою колегією перевірялись доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не розглянув всіх його позовних вимог, а саме вимог про визнання угоди про передачу завдатку недійсною та визнання її погодженням про передачу авансу, заявлених ним при розгляді іншої справи та встановлено, що судом першої інстанції розглядався позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми та 24 листопада 2004р. по якому постанавлювалось рішення. Зазначене рішення ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2005р., зазначене рішення суду скасовано, позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

При повторному зверненні позивача до суду 6 квітня 2005р., вказаних позовних вимог він не заявляв (а.с.З), а тому зазначені доводи апелянта є безпідставними.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то судова колегія вважає за необхідне залишити його без змін.

Керуючись ст.ст.303,308, 313, 315,317,319,218 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді Вірно: суддя