Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22- 2045/2009 Головуючий у першій інстанції Назаренко В.Я.
Категорія 46,48 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Кривохижі В.І.,
суддів Голованя А.М.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та про стягнення аліментів на її утримання, за апеляційною скаргою позивача на рішення Маловисківського районного суду від 7 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
7 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що з листопада 2006 року до червня 2007 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2; проживали в одній квартирі, де вона провела ремонт, перевезла свої речі, разом придбали в лютому 2007р. автомобіль. 16 травня 2007 року подали заяву в орган РАГС про реєстрацію шлюбу. Однак відповідач в червні 2007 року сімейні стосунки припинив, визнати себе батьком доньки, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився, будь-якої матеріальної допомоги їм не надає. Посилаючись на такі обставини, просила визнати факт проживання з ОСОБА_2 однією сім’єю з листопада 2006 року по червень 2007року та відповідно до ст. 91 Сімейного кодексу стягнути аліменти на її утримання по 400 грн. щомісячно до досягнення дочкою 3-річного віку.
Рішенням Маловисківського районного суду від 7 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставила питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог. Зазначала, зокрема, що висновок суду про недоведеність факту проживання з відповідачем однією сім’єю не відповідає обставинам справи та наданим нею доказам і показам свідків, яким суд не дав будь-якої оцінки. Крім того, суд не врахував рішення Маловисківського районного суду, яким відповідач визнаний батьком дитини та зобов’язаний до сплати аліментів на її утримання.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, відповідач та його представник ці доводи заперечували.
Перевіривши за матеріалами справи рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом, ухваливши його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і доказах, досліджених в судовому засіданні.
Постановлене судом першої інстанції рішення таким вимогам не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд керувався тим, що позивач не надала переконливих доказів на підтвердження її проживання з ОСОБА_2 однією сім’єю в зазначений в позовній заяві період.
Проте з покладеним в основу рішення висновком погодитись не можна.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1. пов’язувала встановлення зазначеного факту з її правом на утримання до досягнення дитиною 3 років.
Частиною 2 ст. 91 Сімейного кодексу України передбачено право жінки, яка народила дитину, не перебуваючи в шлюбі, на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною 3-річного віку відповідно до ч.3-4 ст. 84 СК, якими гарантоване таке право, незалежно від того, чи працює жінка, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. При цьому закон не пов’язує залежність права жінки-матері від факту проживання її з батьком дитини однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
На порушення вимог ст. 212- 215 ЦПК на зазначені норми закону суд уваги не звернув, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що їх регулює, не встановив та не зазначив в рішенні мотивів відмови в позові саме в частині стягнення аліментів на утримання позивачки.
Як вбачається з запису журналу судового засідання від 1 червня та 7 липня 2009 року, питання щодо наявності передбачених ч. 2 ст. 91, ст. 84 СК підстав не розглядалось, зазначена позовна вимога взагалі не була предметом дослідження та вирішення. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1. зазначала про пред’явлення до відповідача іншого позову: про встановлення батьківства у відношенні дитини та стягнення на її утримання аліментів. Однак ця обставина судом не з’ясовувалась, хоч ухвалою від 23 червня 2008 року суд зупиняв провадження у справі до вирішення зазначеної справи (а.с.18).
Оскільки суд не розглянув всі заявлені вимоги і цей недолік за наведених обставин не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.5 ст. 311, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді