Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22- 2052/2009 Головуючий у першій інстанції Проценко О.М.
Категорія 46,48 Доповідач Черниш Т.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Кривохижі В.І.,
суддів Голованя А.М.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Знам»янського міськрайонного суду від 14 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
2 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання. Позовні вимоги мотивувала тим, що між нею та відповідачем 29 листопада 2003 року зареєстрований шлюб, мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якого відповідач за відповідним рішенням Знам»янського міськрайонного суду від 8 серпня 2006 року виплачує аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку. Посилаючись на те, що дитина проживає з нею, хворіє, має вади фізичного розвитку, потребує постійного догляду, який вона, позивачка, здійснює, просила стягнути з відповідача на її утримання по 1/6 частині його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином 6-річного віку.
Рішенням Знам»янського міськрайонного суду від 14 липня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1. аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж мінімум, встановлений ст. 182 СК, щомісячно, починаючи з 2 квітня 2009 року, до досягнення дитиною 6-річного віку, тобто до 14 червня 2010 року.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставив питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового про відмову в позові. Зазначав, зокрема, що висновок суду про хворобу дитини та необхідність в постійному догляді за нею не ґрунтується на доказах; син відвідує дитячий садок; дружина має змогу влаштуватись на роботу.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, позивачка проти них заперечувала.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, яка має вади фізичного чи психічного розвитку, має право на утримання від чоловіка-батька дитини, до досягнення дитиною 6-річного віку, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених зазначеною нормою правових підстав для стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують покладеного в основу рішення висновку, що ґрунтується на законі та доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку. Зокрема, наявність у дитини вад фізичного, психічного розвитку та потреби в постійному догляді за нею підтверджується відповідним висновком ЛКК від 3 березня 2009 року(а.с.5), наданим позивачкою консультативним висновком Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 27 лютого 2008 р., довідкою Знам»янської районної лікарні про перебування ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря-невролога. Факт відвідування дитиною дитячого садка, на що, зокрема, посилався відповідач, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, не є підставою для позбавлення позивачки права на встановлене ст. 3 ст. 84 СК утримання від нього. Крім того, як вбачається зі змісту довідки, виданої дитячим садком №6 «Сонечко», дитина відвідує дошкільний навчальний заклад періодично (а.с.32). Про спроможність ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною 6 років свідчать дані довідки з місця роботи про його заробіток (а.с.6).
Разом з тим, ухвалюючи про стягнення на користь ОСОБА_1. на її утримання по 1/6 частині з усіх видів заробітку(доходу) відповідача, суд помилково зазначив в резолютивній частині про розмір щомісячних стягнень не менше, ніж мінімум, встановлений ст. 182 Сімейного кодексу, оскільки ч.2 ст. 182 СК встановлений мінімальний розмір аліментів на неповнолітню дитину, і зазначена правова норма не підлягає застосуванню при визначенні розміру аліментів на утримання одного з подружжя . Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині, ухваливши про щомісячні стягнення на утримання позивачки в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача, виходячи зі спроможності відповідача, який сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини, утримувати дружину та враховуючи вимоги ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Рішення Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2009 року змінити частково.
Речення друге резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: «Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Знам»янка Кіровоградської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 2 квітня 2009 року та до досягнення дитиною шести років, тобто до 14 червня 2010 року.»
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді