Судове рішення #6532524


                                           

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22—2190-  2009р     Головуючий у 1-й інстанції -  Чохонелідзе Л.М.    

Категорія –  52                                      Доповідач - Черненко В.В.


                               УХВАЛА

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ



29 вересня   2009 року .             Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                            Головуючого судді – Черненко В.В.

                                                       Суддів – Кодрул М.А. Спірідонової Л.С.

                                                        при секретарі – Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного  суду Кіровоградської області  від 28 липня 2009  року      по справі за позовом  ОСОБА_1   до державного підприємства по видобутку  вугілля «Бурвугілля»   про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , внесення запису  до трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

                                                В С Т А Н О В И Л А :

        ОСОБА_1. звернувся до суду  з позовом до державного підприємства по видобутку  вугілля «Бурвугілля»   про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 23494 гривні  , внесення запису  до трудової книжки та стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 гривень..

В обґрунтування позовних вимог позивач  вказав , що  19.03.1979 року згідно наказу №21-к від 23.03.1979 року він був прийнятий  на посаду слюсаря по ремонту  обладнання на вуглерозріз «Бандурівський» .

 22.04.1998 року  вказаний вуглерозріз було включено до складу розрізу «Морозівський».

01.06.2000 року був переведений електрослюсарем по ремонту обладнання  де і працював до 10 жовтня 2007 року.

За час роботи підприємство реорганізовувалось, виділялось, приєднувалось  змінювало власника, але робота  та кваліфікація  його не змінювалась.

Наказом №28 від 26.05.1997 року  Міністерства вугільної промисловості України розріз «Морозівський» був реорганізований в структурний підрозділ Державної  Холдингової компанії «Олександріявугілля».

06.10.2004 року ДХК «Олександріявугілля» наказом Міністерства палива та енергетики України №591 від 27 вересня 2004 року реорганізовано шляхом виділення розрізу «Морозівський» зі складу компанії та приєднання його до ТОВ ІВОК «Експлерент»  про , що згідно наказу ДХК «Олександріявугілля»№ 170 від 06.10.2004 року було внесено запис до трудової книжки позивача.

На підставі рішення Господарського  суду Дніпропетровської області від 05.05.2006 року договір оренди цілісного майнового комплексу структурних підрозділів ДКХ «Олександрія вугілля» було розірвано.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України №71 від 15 березня 2007 року створено нове державне підприємство «Бурвугілля», до складу якого був переданий  розріз «Морозівський», при цьому внесення відповідних записів  до трудової книжки ніхто не зробив , трудову книжку на руки не видавав.

Позивач вказує , що з моменту організації ДП «Бурвугілля» без попередження зі сторони адміністрації цього підприємства, при відсутності заяви про звільнення та прийому на роботу  і будь яких записів в трудовій книжці підприємство перейшло  на форму укладення трудового договору  як «трудова угода». Всупереч того , що з березня 1979 року він працював за  безстроковим  трудовим договором , починаючи з березня 2007 року  його примусили укласти  тимчасові трудові угоди: з 28.03. по 14.05.2007 року, з 15.05.по 14.07.2007 року, з 15.09.по 30.09.2007 року, з 01.10. по 10.10.2007 року.  Під час роботи за трудовими угодами трудова книжка  знаходилась в відділі кадрів  розрізу «Морозівський» . Трудові угоди укладались 4 рази до жовтня 2007 року.

 Позивач зазначає , що 11.10.2007 року  він   був не допущений до роботи.

Позивач, посилаючись на ст.. 39-1 ч.2 КЗпП України вказує , що трудові угоди які були переукладені один чи декілька разів вважаються такими, що укладені не невизначений термін. Тобто вважає , що його    звільнили з роботи з порушенням чинного законодавства. .

Просив задовольнити його позовні вимоги.

 Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного  суду Кіровоградської області  від 28 липня 2009  року      в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній   скарзі  ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність   рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційної   скарги  та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів  апеляційного суду дійшла висновку, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд  з наступних підстав.              

Відмовляючи в задоволені позовних вимог  , суд першої інстанції встановив, що позивач  працює в розрізі «Морозівський» Олександрійського філіалу ТОВ ІВОК «Експлерент», що підтверджується  записом  зробленим в трудовій книжці позивача.  У вказаній трудовій книжці відсутній запис  про звільнення позивача з розрізу  «Морозівський» Олександрійського  філіалу ТОВ ІВОК «Експлерент». .

Суд  першої інстанції вказав , що позивач не довів той факт  , що він знаходився у трудових відносинах з Олександрійською філією розрізу «Морозівський» ТОВ ІВОК «Експлерент» та був звільнений. Крім того позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди. На підставі  вказаного суд відмовив в задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 10 ЦПК України  суд сприяє всебічному  і повному  з’ясуванню обставин  справи: роз’яснює особам , які беруть  участь у справі , їх права та обов’язки попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках , встановлених цим Кодексом.

 Відповідно до ст..11 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Відповідно до статті 215 ЦПК України в своєму рішенні суд повинен вказувати мотиви з яких суд вважає встановленою наявність , або відсутність  фактів , якими обґрунтовувались  вимоги чи заперечення, бере до уваги  або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні  нормативно правові  акти. В резолютивній частині суд повинен  зазначити  висновки суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновки суду по суті позовних вимог, розподілу судових витрат.

 Крім того при розгляді справи  суд повинен дотримуватись норм ЦПК України .

 З матеріалів справи вбачається , що при розгляді справи  судом першої інстанції  було допущено порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було розглянуто вимоги викладені в позовній заяві.

 З позовної заяви вбачається, що вимоги  позивача були заявлені  до державного підприємства по видобутку  вугілля «Бурвугілля», про те в рішенні суду  першої інстанції  відсутні  висновки в цій  частині , а зазначено  про правовідносини позивача  з ТОВ ІВОК «Експлерент», що не було предметом  позовних вимог.

Вказане свідчить про те , що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи і не розглянув позовні вимоги  в повному обсязі , відповідно до  ст..10,11 ЦПК України.

 Відповідно до ст.. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений  доводами апеляційної скарги, якщо під час  розгляду справи  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального  права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

 Виходячи із встановленого,  колегія суддів вважає , що  судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права  при розгляді даної справи..

 Рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до ст..311 п.5 ЦПК України.

  Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:


                                                                УХВАЛИЛА:


          Апеляційну скаргу – задовольнити частково. .

 Рішення Олександрійського міськрайонного  суду Кіровоградської області  від 28 липня 2009  року      скасувати, а справу направити на новий  судовий  розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

            На ухвалу  може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Ухвала  апеляційного суду набирає  законної сили з моменту його проголошення.


                          Головуючий

                           Судді                                                                                



                                                                                                                   


                                                                                                                                   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація