Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Геєць Ю.В. Суддя доповідач Бондар М.С .
10 листопада 2009 року Справа № 22-4012
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Глазкова О.Г., Спас О.В.
секретар - Волчанова І.М.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Орджонікізевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управляння юстиції та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, визнання права власності на самочинне будівництво та звільнення майна з під арешту, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Орджонікізевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управляння юстиції (далі - ДВС, виконавча служба) і ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту посилаючись на те, що під час шлюбу з ОСОБА_2, за її (позивача) кошти, у 1974 році, вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1. В органах реєстрації будинок зареєстровано за ОСОБА_2. На земельній ділянці, де розташований будинок, були здійснені незаконні житлові прибудови: сіни, гараж та інше. Колишній чоловік мав борги перед відповідачем ОСОБА_3 і у травні 2007 року, відповідно до рішення суду, виконавча служба наклала арешт на спірну частку будинку. Вважає, що будинок є її приватною власністю і просила позов задовольнити.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду М.Запоріжжя від 14.07.2009 року позов задоволено частково. Суд визнав за позивачем право власності на 1\10 спірного житлового будинку й звільнив цю частку з під арешту. Решта вимог була відхилена.
У скарзі позивач просив скасувати рішення суду щодо визначення розміру частки у спільному майну подружжя. На йога міркування він має право на 2\15 частки вартості будинку, а не 1/10 частки, як це визначив суд.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи спірний будинок був куплений сторонами під час шлюбних стосунків у 1974 році.
В такому разі, відповідно до ст.22 КпБШ подружжя мають рівні права на те майно, яке нажите ними за час шлюбу.
За правилами ст.24 КпБШ тільки майно, належне одному з подружжя до укладення шлюбу, а також отримане в період шлюбу в дар чи в порядку спадкування, є власністю кожного з них.
Посилаючись на викладене кожному із сторін належить по 1/2 частині майна придбаного за час шлюбу, що становить 1\5 частки спірного житлового будинку, а тому суд обґрунтовано визнав за позивачем право власності на зазначену частку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації . Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст.ст.5, 18 Закону України „ Про основи містобудування" будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено частиною другою пункту першого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої у установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Згідно з пунктом 29 зазначеного Порядку датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
Частина третя статті 18 Закону України "Про основи містобудування" забороняє експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.
На порушення вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_1 акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію спірних об'єктів органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, суду не надала.
За таких обставин рішення суду про відмову позивачу у визнанні права власності на самочинно збудовані споруди є правильним.
Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирішив справу і постановив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду М.Запоріжжя від 14.07.2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий: Судді: