Справа № 2-672\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09 листопада 2009 року Сумський районний суд в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Сумська районна державна контора про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини недійсною та визнання права власності на 1\2 частину будинку, -

ВСТАНОВИВ :

    В липні місяці 2009 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом і свої вимоги мотивував тим, що після смерті його матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1., відкрилася спадщина у вигляді АДРЕСА_1, спадкоємцями на яку були він та його рідний брат, відповідач по справі. 27 березня 2009 року брат змовившись зі своїм родичем примусили його супроти його вільного волевиявлення написати заяву про відмову від належної йому за законом 1\2 частини спадщини. В той день він вживав спиртні напої і не міг адекватно сприймати обставини навколо себе і реагувати на них, тим більше, що на той момент він був у сварці зі своєю дружиною, а тому підписуючи документ він не усвідомлював своїх дій і не міг керувати ними, в державній нотаріальній конторі йому не довели до відому, що за документ він має підписувати і які саме наслідки в майбутньому буде мати його відмова від спадщини. В даний час відповідач, ставши власником будинку в порядку спадкування намагається вижити його з сім*єю з батьківського  будинку У зв’язку з цим позивач просить визнати його заяву про відмову від спадщини незаконною.

    В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, пояснивши, що він дійсно був у день підписання відмови від спадщини у нетверезому стані, брат скористався цим, а нотаріус йому не роз’яснив наслідків відмови. При цьому відповідач пояснив, що в даний час він відновив сімейні відносини з дружиною і донькою, вони як і раніше проживають у АДРЕСА_1, де також проживає і його брат з сім’єю, вони фактично розділили будинок з братом і не заважає їхньому проживанню, але він боїться, що брат може не дозволити йому здійснити прибудову до займаної ним частини будинку, а тому просить задовольнити його позов.

    Відповідач та його представник з позовом не згодні, при цьому вони пояснили, що ніякого обману позивача з боку відповідача при написанні заяви про відмову від спадщини не було, це було його особисте волевиявлення, у нотаріальній конторі нотаріус роз’яснював яку заяву він підписує і які наслідки наступають після її підписання. Відповідач пояснив, що він не відмовляє позивачу та його сім*ї користуватися виділеною їм частиною будинку і не намагається їх виселити, а тому просить в позові відмовити.

    Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 1274 частина 2 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

    В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін по справі, ОСОБА_3, що проживала вАДРЕСА_1. У цьому ж будинку проживали та були зареєстровані її сини ОСОБА_1та ОСОБА_2– спадкоємці по закону.

    Також в цьому будинку проживали та були зареєстровані дружина та донька позивача.

    На той час позивач ОСОБА_1. не проживав зі своєю сімє’ю, шлюб між ним та його дружиною був розірваний за рішенням Сумського районного суду від 01 жовтня 2008 року, як зазначалося в позовній заяві та рішенні суду сім*я ОСОБА_1 розпалася по причині подружньої невірності відповідача, який має іншу жінку, проживає разом з нею, тобто створив іншу сім*ю і не має наміру повернутися в свою родину.

    Як встановлено в суді, і це підтвердив позивач, він в той період дійсно проживав у жінки в с. Постольне Сумського району. Взаємовідносини між братами були нормальними і після смерті матері позивач заявив брату про те, що він на спадщину не претендує, оскільки, проживати в цій домобудувлі поАДРЕСА_1 не буде і що він відмовиться від спадщини.

    27 березня 2009 року, тобто, через три місяці після відкриття спадщини позивач поїхав до Сумської районної нотаріальної контори, де в установленому законом порядку оформив заяву про відмову від прийняття спадщини на користь сина померлої, спадкоємця за законом – свого брата ОСОБА_2. \ а.с. 24 \

    По спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини, зважаючи на подану ОСОБА_1. заяву про відмову від спадщини, свідоцтво про право на спадщину, що складається із житлового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1 було видано спадкоємцю за законом ОСОБА_2 \а.с.40\

    Суд вважає, що немає підстав для визнання заяви про відмову від спадщини недійсною.

    Суд вважає, що не знайшли свого підтвердження факти примусу з боку відповідача на підписання відмови від спадщини, відсутність його вільного волевиявлення, про що він зазначає в позовній заяві, а також те, що він не усвідомлював значення своїх дій і не керував ними в момент вчинення даного правочину.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4. – завідуюча Сумської районної нотаріальної контори суду пояснила, що 27 березня 2009 року ОСОБА_1. особисто звернувся в нотаріальну контору та написав заяву про відмову від спадщини, при цьому він був у нормальному стані, якби ОСОБА_1. був би в нетверезому стані вона б ніяких нотаріальних дій з ним би не вчиняла. При цьому вона роз’яснила йому, що в такому випадку спадкоємцем буде його брат і він з цим погодився, але якщо він передумає відмовлятися від спадщини, то він до спливу шести місяців після відкриття спадщини може звернутися до нотаріальної контори і свідоцтво на брата у такому разі не буде видано, але він так і не з*явився у зв’язку з чим спадщина була оформлена на ОСОБА_2.

    Свідок ОСОБА_5. суду пояснив, що в березні місяці 2009 року його донька вийшла заміж за ОСОБА_2 і стала проживати в його будинку по АДРЕСА_1, де проживала дружина брата зятя та його донька, сам брат зятя ОСОБА_1 в цьому будинку тоді не проживав. В березні місяці 2009 року йому зателефонував зять ОСОБА_2 і просив поїхати його в м. Суми, щоб зустрітися з братом ОСОБА_1, оскільки, у них була така домовленість, так як ОСОБА_1 хоче написати відмову від спадщини. Він поїхав в м. Суми, вони зустрілися з ОСОБА_1, той був не п’яний, у нормальному стані, вони поїхали в нотаріальну контору, ОСОБА_1 спілкувався з нотаріусом наодинці, йому він говорив, що жити в будинку все одно не буде, а буде жити в с. Постольному.

    Суд вважає, що немає підстав не вірити поясненням цих свідків.

    А ці свідчення і фактичні обставини справи дають підстави стверджувати, що написання заяви про відмову від спадщини було вільним волевиявленням ОСОБА_1., він являється абсолютно дієздатною особою, при цьому були відсутні будь які елементи обману чи насильства, впливу тяжких обставин, а також помилки, на це була воля самого ОСОБА_1, а тому застосовувати в даному випадку положення ст.ст. 229, 230, 233 ЦК України, щодо недійсності правочину, як на цьому наполягає позивач, немає законних підстав.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 229, 230, 233, 1274 ч.2 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заяви про відмову від спадщини недійсною та визнання права власності на ? частину будинку відмовити за безпідставністю позовних вимог.

    Заява про апеляційне оскарження може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом десяти днів після його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                                                                         Б.М.Клочко.