Справа № 2 – а – 336/ 2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2009 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі : головуючої судді Кушнірової Т.Б.
секретаря Войцеховської О.А.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора АП ВДАІ з обслуговування Голованіського району при УМВС України в Кіровоградській області Олійник Михайла Михайловича про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 27.03.2009 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
25 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ВДАІ з ОАТ Голованіського району Олійник М.М. про визнання його дій неправомірними та скасування постанови ВА № 054855 від 27 березня 2009 року про адміністративне правопорушення, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 260 грн. В постанові вказано, що ним було порушено п.12.4 Правил дорожнього руху України і це порушення зафіксоване приладом ВІЗИР з серійним номером 0812428. Про вказане правопорушення позивач дізнався лише з виклику ДВС Новобузького РУЮ, який надійшов на його адресу 19.05.2009 року. Ознайомившись з постановою про накладення відносно мене адміністративного стягнення позивач вважає її незаконною, оскільки, працівник міліції, виявивши правопорушення, не припинив його, фото, що додано до постанови, не підтверджує, що воно здійснене в межах вказаного населеного пункту.
В судовому засіданні позивач посилаючись на обставини викладені в позовній заяві позовні вимоги свої підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.
В силу ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що справу можливо вирішити за відсутності відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 березня 2009 року інспектором ВДАІ з ОАТ Голованіського району винесено постанову ВА № 054855, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 27 березня 2009 року о 12 год. 37 хв. в с. Пушково керував автомобілем ?еу” зі швидкістю 83 км./год., перевищивши швидкість руху для населеного пункту на 23 км./год., чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
Про постанову інспектора ВДАІ з ОАТ Голованіського району Олійник М.М. ВА № 054855 від 27.03.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП останній дізнався лише від виклику ДВС Новобузького РУЮ про необхідність сплатити штраф в сумі 260 грн. на підставі вказаної постанови, який надійшов на його адресу 19 травня 2009 року.
Відповідно до ст.10 Закону України ?ро міліцію”, яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов’язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері(п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них(п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції(ч.2).
Стаття 11 Закону України ?ро міліцію” передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху , а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів(п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється(п.13.4).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України ?ро міліцію”, Закону України ?ро дорожній рух”, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 15 червня 2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
На підставі ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, втім, позивач, копію постанови ВА 054855 винесеної 27.03.2009 року, не отримував, ознайомився з нею лише 19.05.2009 року, чим був позбавлений в установлений строк її оскаржити, у зв’язку з чим, вказані обставини дають підстави вважати, що встановлений законодавством десятиденний строк на її оскарження пропущений позивачем з поважних причин і повинен бути поновлений.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 251, 258, 293 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 з адовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Визнати дії інспектора АП ВДАІ з обслуговування Голованіського району при УМВС України в Кіровоградській області Олійник Михайла Михайловича у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП неправомірними.
Постанову інспектора АП ВДАІ з обслуговування Голованіського району при УМВС України в Кіровоградській області Олійник Михайла Михайловича від 21.03.2009 року серії ВА № 054855 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя