Справа № 2-а-2713
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„27” жовтня 2009 року М елітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Ніколовой І.С.
при секретарі – Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 на дії інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 при винесенні постанови серії АР №127956 від 10 червня 2009р. про застосування фінансової санкції, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 протиправними; скасувати постанову серії АР №127956 від 10 червня 2009р. про застосування фінансової санкції; та зазначає, що цією постановою він притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 122 ч. 2 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення. Підставою для складання протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, як вказує позивач, було те, що 10 червня 2009 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «ТОЙОТА АВЕНСІС», державний номер НОМЕР_1 по бульв.30-річчя Перемоги в м.Мелітополі, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, після чого скоїв зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території біля стоматології „Салідент”.
Вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки проїхав перехід на зелений сигнал світлофора, що можуть підтвердити пасажири його автомобіля, та скоїв зупинку біля торговельного пункту - аптеки ПП „Оптіма”, власником якої він є та дозвіл на проїзд та зупинку біля якої отримав 07 лютого 2008р. від начальника ДАІ м.Мелітополя.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не подавав, про час та місце розгляду справи своєчасно сповіщений рекомендованою поштою з повідомленням.
Суд, ураховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ч. 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КАС України, за те, що 10 червня 2009 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «ТОЙОТА АВЕНСІС», державний номер НОМЕР_1 по бульв.30-річчя Перемоги в м.Мелітополі, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, після чого скоїв зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території біля стоматології „Салідент” (а.с. 4-5).
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Позивач категорично заперечує порушення ним правил дорожнього руху, зауваживши, що має свідків відсутності в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП, мав дозвіл на скоєння зупинки та зазначеному позивачем місці, надавши суду відповідну заяву від 07 лютого 2008р. з візою начальника ДАІ (а.с.7).
Зазначені твердження відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову та закрити справу.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на неспростованість відповідачем доводів позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, суд вважає факт порушення позивачем вимог ПДР України не підтвердженим достовірними та достатніми доказами, а отже і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КпАП України.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 на дії інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 при винесенні постанови серії АР №127956 від 10 червня 2009р. про застосування фінансової санкції – задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 при винесенні постанови серії АР №127956 від 10 червня 2009р. про застосування фінансової санкції до ОСОБА_1.
Скасувати постанову серії АР №127956 від 10 червня 2009р. про застосування фінансової санкції до ОСОБА_1 , винесену інспектором дорожньо-постової служби взводу Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний Запорізької області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
СУДДЯ: