В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Ладики Я.І.,
суддів Ткачук Н.В., Гандзюка В.П.,
секретаря Кіндрата В.П.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 28 вересня 2009 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Галицького району Головашкіна В.А. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду від 27 травня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Дегова, Рогатинського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, українець, освіта 9 класів, неодружений, непрацюючий, раніше судимий 20.06.2001 року за ст. ст. 861; 140 ч.2; 17, 140 ч.3; 141 ч.3; 208; 89 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі; 25.01.2006 року за ст. ст. 185 ч.3 і 304 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 25.02.2008 року на 11 місяців, громадянин України,
засуджений за ст. 304 КК України в редакції 2001 року на 2 роки позбавлення волі; за ч.1
________________________________________________________________________________
Справа №11-469/2009р. Головуючий 1-ої інстанції Мула О.Д.
Категорія ст.304 КК України Доповідач Ладика Я.І.
ст.156 КК України в редакції 2001 року на 2 роки обмеження волі; за ст. 125 ч.1 КК України на 1 рік виправних робіт.
На підставі ст. 70 КК України йому визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання встановлено рахувати з 09 вересня 2008 року.
Запобіжний захід залишено засудженому попередньо обораний - тримання під вартою.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 23 травня 2008 року, в м. Бурштині Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом погроз та фізичного насильства, заставляв неповнолітнього ОСОБА_3 вживати горілку. Довівши його до стану алкогольного сп’яніння, вчинив щодо неповнолітнього розбещення. При цьому завдав йому удари по різних частинах тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції у зміненому вигляді помічник прокурора Галицького району Головашкін В.А., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині та правильності кваліфікації його дій, посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину, неправильне призначення йому покарання у виді виправних робіт та неправильне визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 більш суворе покарання.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на надмірну суворість призначеного йому покарання, просить вирок змінити, пом’якшивши покарання.
Провівши судове слідство в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, заслухавши пояснення та обґрунтування прокурора Салиги О.В., яка підтримала апеляцію помічника прокурора Галицького району Головашкіна В.А., у зміненому вигляді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію, обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора Галицького району у зміненому вигляді підлягає до задоволення частково, а апеляція засудженого до задоволення не підлягає з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 апелянтами не оспорюється і апеляційним судом згідно положень ч.1 ст.365 КПК України не перевірялись.
За змістом ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт засуджений повинен відбувати за місцем своєї роботи.
Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі офіційно ніде не працював і тому суд не мав правових підстав призначати йому за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді виправних робіт, а повинен був призначити одне з альтернативних покарань, передбачених цією ж нормою кримінального закону.
Окрім цього, суд неправильно визначив ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Призначивши йому покарання за ст.304 КК України в редакції 2001 року у виді 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.156 КК України в редакції 2001 року 2 роки обмеження волі, за ч.1 ст.125 КК України 1 рік виправних робіт та застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд всупереч цьому принципу визначив засудженому остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Безпідставним є висновок суду про те, що ОСОБА_2 щиро покаявся у вчинених злочинах.
З протоколу судового засідання вбачається, що він ні в судових дебатах, ні в останньому слові не висловив жаль та щире каяття з приводу вчиненого.
Призначаючи засудженому покарання за ст.304 КК України в редакції 2001 року у виді 2 років позбавлення волі, суд недостатньо врахував дані про його особу. Зокрема, те, що він характеризується негативно, в минулому двічі судимий за тяжкі злочини.
З огляду на ці обставини призначене йому покарання за цей злочин є надто м'яким.
Доводи апеляції ОСОБА_2 про наявність обставин, які б суттєво пом’якшували та істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, є неспроможними. Вони спростовуються негативними даними про його особу, відсутністю щирого каяття та критичного відношення до вчиненого.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру вчиненого ОСОБА_2 злочину та даних про його особу, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з запропонованим прокурором розміром такого покарання, оскільки воно було б надто суворим і несправедливим та не відповідало б загальним засадам призначення покарань, закріплених у ст.65 КК України.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 за вироком Галицького районного суду від 25 січня 2006 року не повністю відбув призначене йому покарання у виді позбавлення волі і постановою Сарнинського районного суду від 25 лютого 2008 року був умовно-достроково звільнений від подальшого його відбування на строк 11 місяців. А тому невідбуте покарання за попереднім вироком необхідно частково приєднати до призначеного покарання за новим вироком.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 378 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а :
Апеляцію помічника прокурора Галицького району Головашкіна В.А. у зміненому вигляді задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Галицького районного суду від 27 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання за ст.304 КК України в редакції 2001 року та за ч.1 ст. 125 КК України скасувати.
За ст.304 КК України в редакції 2001 року призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст.125 КК України 100 годин громадських робіт.
Призначене йому покарання судом першої інстанції за ч.1 ст. 156 КК України в редакції 2001 року у виді 2 років обмеження волі залишити без змін.
На підставі ст.70 КК України визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України до визначеного покарання за сукупністю злочинів частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Галицького районного суду від 25 січня 2006 року - у виді 6 місяців позбавлення волі і вважати його остаточно засудженим на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід залишити засудженому попередньо обраний – тримання під вартою
В решті вирок Галицького районного суду від 27 травня 2009 року залишити без змін.
Даний вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця: засудженим з моменту вручення йому копії вироку, потерпілим та прокурором - з моменту проголошення вироку шляхом подачі касаційних скарг та подання через Апеляційний суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Я.І. Ладика
Судді: Н.В. Ткачук
В.П. Гандзюк
Згідно з оригіналом
Суддя: Я.І. Ладика