2А-5373/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2009 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді – Микуляк П.П.,
при секретарі – Король К.І.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що 06.06.2009 року інспектором адміністративної практики ВДАІ м.Ужгород Микулець І.М. було винесено в справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а саме перевищення встановленого обмеження швидкості більше, яка на 20 км/год. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною і підлягає скасуванню, оскільки така винесена з порушенням процесуальних норм та без врахування обставини, які мають важливе значення при розгляді справи про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, постанову серії АО №039195 від 06.06.2009 року, визнати недійсною та скасувати, а адміністративну справу провадженням закрити.
Представник суб’єкта оскарження - УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області, в судове засідання не з’явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був належно повідомлений. Заперечень по суті заявлених вимог на адресу суду не надіслав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ по Ужгородському району УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Микулець І.М., в справі про адміністративне правопорушення було винесено постанову серії АО №039195, якою Магариту Л.Л. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, зі змісту якої слідує, що останній 06.06.2009 р. о 9 год. 43 хв. на автодорозі Київ-Чоп /804 км./ в с.Барвінок Ужгородського району, керуючи автомобілем марки «Мітсубісі» порушив встановлену швидкість руху на 25 км/год., а саме рухався зі швидкістю 85 км/год, чим допустив порушення п.12.6 ПДР України.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
З оскаржуваної постанова серії АО №039195 від 06.06.2009 року вбачається, що така ґрунтується виключно на матеріалах фотофіксації, які виконані за допомогою пристрію «Візир» №0812354.
Відповідно до ст.254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою (ст. 254 КпАП України).
Статтею 258 КпАП України визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема: у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів відносяться встановлені стаціонарно камери спостереження з прив’язкою до певної місцевості. Портативний переносний пристрій «Візир» не відноситься до працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. Отже, факт правопорушення, якщо воно мало місце, повинен фіксуватися саме протоколом про адміністративне правопорушення.
Винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи та ін.
Крім того, слід зазначити, що додані до оскаржуваної постанови фотоматеріали не містять відмітки, яким спеціалістом вони виконанні. Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
За таких обставин , суд вважає, що при винесенні постанови серії АО №039195 від 06.06.2009 року інспектор ДПС ВДАІ та АТІ по Ужгородському району УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Микулець І.М., припустився порушень порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, встановивши його вину без обов’язкової для даного випадку процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що суб’єктом оскарження не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, суд приходить до висновку, що постанова інспектора ДПС ВДАІ та АТІ по Ужгородському району УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Микулець І.М. серії АО №039195 від 06.06.2009 року підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 288 КпАП України, ст.ст. 7, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 158-163, 165, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ та АТІ по Ужгородському району УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області Микулець І.М. серії АО №039195 від 06.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Микуляк П.П.