Справа №22-ц-1123/ 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції – Бурда Б.В.
Категорія - 41 Суддя–доповідач – Рибалка В.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які беруть участь у справі – ОСОБА_1, представника СумДУ Світала А.О. та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сумського державного університету
на рішення Зарічного районного суду м.Сум від 19 червня 2009 року
у справі за позовом Сумського державного університету до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення;
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Сумського державного університету, третя особа - ОСОБА_1, про визнання права користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и л а :
Сумський державний університет звернувся з зазначеним позовом у липні 2008 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом зі своїм неповнолітнім сином проживають у АДРЕСА_1. Зазначене житлове приміщення у грудні 1996 року було надано ОСОБА_1 та членам його сім’ї у зв’язку з тим, що він працював в університеті.
15 жовтня 2002 року ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням у зв’язку з вступом до аспірантури в м.Кракові. Після закінчення навчання в аспірантурі ОСОБА_1 на роботу до університету не повернувся, на вимоги звільнити жиле приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не реагують, тому позивач просив виселити останніх разом з їхньою неповнолітньою дитиною з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що у 2005 році з ініціативи адміністрації Сумського державного університету з нею було укладено договір найму займаного жилого приміщення в АДРЕСА_1, у зв’язку з чим у неї та її неповнолітньої дитини виникли самостійні права на зазначене жиле приміщення, тому просила визнати за нею та її неповнолітньою дитиною право користування кімнатою №215 АДРЕСА_1.
Рішенням Зарічного районного суду м.Сум від 19 червня 2009 року відмовлено як у задоволенні позову Сумського державного університету, так і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
В апеляційній скарзі Сумський державний університет просить зазначене рішення суду в частині відмови у задоволенні його позову скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог університету.
При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що відповідачу спірне жиле приміщення в гуртожитку було надано як працівнику університету, у зв’язку з чим після розірвання трудового договору останній був зобов’язаний виселитись. Крім того, зазначає, що факт укладення договору найму не змінює підстав надання жилого приміщення.
Як встановлено судом першої інстанції, з 15 серпня 1996 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Сумського державного університету за контрактом на строк 2 роки. В подальшому аналогічні контракти укладались на строк з 16 серпня 1998 року по 16 серпня 2000 року та з 17 серпня 2000 року по 31 грудня 2004 року.
4 листопада 2002 року до закінчення дії чергового строкового договору ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням у зв’язку з вступом до аспірантури.
ОСОБА_1 та членам його сім’ї у зв’язку з тим, що він працював в університеті, було надано АДРЕСА_1, де вони зареєстровані з 1 квітня 1997 року і проживають по теперішній час.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Сумського державного університету.
Відповідно до ч.1 ст.132 ЖК України особи, що працювали за строковим трудовим договором і припинили роботу, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне жиле приміщення було надано ОСОБА_1 як працівнику університету та членам його сім’ї (а.с.6, 7).
Наказом № 407-V від 4 листопада 2002 року ОСОБА_1 звільнений з посади інженера І категорії НДС кафедри прикладної фізики за власним бажанням у зв’язку з вступом до аспірантури (а.с.9).
За таких обставин висновок суду першої інстанції висновок про те, що відповідачі за первісним позовом не підлягають виселенню, є необгрутованим.
Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також – він та члени його сім’ї не можуть бути виселені згідно з Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», є безпідставними.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» цей Закон не поширюється на осіб, які проживають у гуртожитках у зв’язку з роботою за контрактом.
Висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача та членів його сім’ї виникли інші підстави для проживання у гуртожитку, а тому вони не підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Та обставина, що позивач тривалий час після звільнення з роботи проживав у спірному жилому приміщенні та сплачував за комунальні послуги згідно з тимчасовими договорами, не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Така невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права згідно з п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог Сумського державного університету.
Керуючись ст. ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Сумського державного університету задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м.Сум від 19 червня 2009 року в даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог Сумського державного університету скасувати.
Задовольнити позов Сумського державного університету до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітню дитину – ОСОБА_4, 1997 року народження, з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : Рибалка В.Г.
Судді : Криворотенко В.І., Хвостик С.Г.
З оригіналом згідно: суддя В.Г. Рибалка