Справа № 2-а-857/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Сарап М. Б.
при секретарі Могиленко Н. Г.
з участю позивача Ібрагімова Н. В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації на неправомірні дії, що ущемляють права, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших виплат, пов’язаних з її недоплатою, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації обгрунтовуючи їх тим, що з 28.06.2007 року по даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за донькою Ібрагімовою Катериною Володимирівною до досягнення нею трьох років. При цьому вказуючи, що у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» мала право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але відповідач виплатити їй допомогу у відповідності до вказаної норми відмовляється, заборгувавши їй при цьому за період з 2007 року по 2009 рік 23638.33 грн. з яких недоплачена державна допомога – 14229.04 грн. та індексація – 9409.29 грн. за порушення строку її виплати, які просить стягнути з відповідача на її користь.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 що (діє на підставі довіреності від 28.10.09 р. №01-15/1135) надавши до суду заперечення на позов позов, позовні вимоги позивача не визнала, так як позивачу виплачувалась державна допомога по догляду за дитиною до трьох років у відповідності до чинного законодавства та вказують, що не вважають себе належним відповідачем у цій справі, оскільки управління праці має право лише використовувати бюджетні кошти і здійснює бюджетні виплати тільки за наявності відповідного бюджетного призначення і фінансування.
Також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що вимоги позивача щодо виплати їй соціальної допомоги за 2007 роки є безпідставним оскільки нею пропущено строк позовної давності.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІІ(надалі Закон), передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Позивач ОСОБА_2 є особою на яку з 28.06.2007 року поширюється дія ст.13 Закону №2811-ХІІ, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Кетрисанівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області.
Згідно ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно наданої відповідачем довідки від 13.07.2009 року №01-15/506 ОСОБА_3 отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: 2007 рік: серпень- 132.64 грн., вересень – 134.45 грн., жовтень – 136.13 грн., листопад -140.05 грн., грудень – 144.10 грн.;
2008 рік: січень-вересень – 144.10 грн., жовтень – 152.48 грн., листопад 2008 року – червень 2009 року – 274.10 грн.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону №2811-ХІІ державна допомога сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 01.01.2006 року – 50% цього прожиткового мінімуму. З 28.12.2007 року д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2811-ХІІ зупинено п.14 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року №489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закон №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходам сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. Для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У відповідності зі ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АРК.
Частина 2 ст.152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, передбачений ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 право позивача було обмежене відповідачем без належних для цього правових підстав, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними підлягають задоволенню.
Щодо заперечень представника відповідача про невизнання себе належним відповідачем по справі, оскільки управління праці має право лише використовувати бюджетні кошти і здійснювати бюджетні виплати тільки за наявності відповідного бюджетного призначення і фінансування є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, та також суперечать приписам ст.19 Конституції України якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так на підставі ст.5 Закону №2811-ХІІ всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Органи управління праці та соціального захисту населення, які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій, у тому числі: державної допомоги сім'ям з дітьми - є органами виконавчої влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та вимогам Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яким встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачкою строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав..
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, не встановлені кінцеві терміни звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що приписи ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України у даних спірних правовідносинах не можуть бути застосовані.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років встановлений з 01.01. 2007 року – 434 грн., з 01.04.2007 року у розмірі 463.00 грн., з 01.10.2007 року у розмірі 470.00 грн.
Як вбачається з наданої довідки з управління праці та соціального захисту населення Бобринецької РДА від 23.07.2009 року №01-15/603 відповідач вчинив протиправні дії щодо не донарахування, призначення та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ, і недоплачена позивачу сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить: за серпень – 463.00 – 132.64=330.36 грн.; за вересень – 463.00 – 134.45 = 328.55 грн.; за жовтень – 470.00 – 136.13 = 333.87 грн.; за листопад – 470.00 – 140.05 = 329.95 грн.; за грудень – 470.00 – 144.10 = 325.90 грн.
Таким чином, загальна недоплачена позивачу сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 1648.63 грн., яку відповідач повинен до нарахувати та виплатити позивачу у відповідності до ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої щорічної грошової допомоги з січня 2007 року по 08.07.2007 року, та за 2008, 2009 рік, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач в даний період здійснював виплату даної грошової допомоги у розмірах, встановлених «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та «Про Державний бюджет на 2008рік», які в цей період часу неконституційними не визнавались, а відповідно діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.
Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо індексації невиплаченої соціальної допомоги та стягнення з відповідача на її користь 9409.29 грн., оскільки вони не грунтуються на законі, так як ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» передбачає індексацію нарахованих, але не виплачених доходів. У випадку позивача спірна допомога за 2006, січня по 08 липня 2008 року нараховувалась та виплачувалась згідно чинного законодавства своєчасно, а за період з 09.07.200 року по 31.12.2007 року не нараховувалась та не виплачувалась у відповідності до ч.1 ст.15 Закону №2811-ХІІ, а тому відсутні підстави її індексувати.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону №2811-ХІІ в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,7, 8, 11, 69-71, 86, 99, 104, 158-163, 256 КАС України, ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, ст.ст.13,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-VІ, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної адміністрації щодо призначення не донарахування та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік – протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області призначити, до нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму недоотриманої нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з липня по грудень 2007 року, за виключенням отриманих у цей період сум допомоги.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення постанови зави про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2009 року.
Суддя (підпис)
Копія вірно
Суддя Бобринецького районного
суду Кіровоградської області М. Б. Сарап