Справа № 2-а-392\2009
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого – судді Петушкова С. А. , розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, про визнання дій неправомірними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить:

зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в сумі 699, 94 грн. , та за 2008 рік в сумі 1158, 60 грн.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач відповідно до статті 13 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась. Верховна Рада України своїм ЗУ №3235-ІУ від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 110 та ЗУ № 489-У від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 ЗУ «Про Конституційний Суд України», визнав таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 ЗУ № 2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006 року визнані неконституційними. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідно до частини 2 статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата їм соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік»  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня-350 гривень, з 1 квітня-359 гривень, з 1 жовтня-366 гривень. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з липня 482 грн., з 1 жовтня - 498 гривень. Аналогічне рішення було прийнято Конституційним Судом і в 2008 році.

Сторони подали заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено наступне.

Позивачі  відповідно до статті 13 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дітьми війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що відповідачем не здійснювалося. Інших соціальних доплат позивачі не отримують. Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. П. 12 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. №489-V, дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" 18.11.2004 р. №2195-ІУ, на 2007 рік зупинено. Ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на як, ч поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальне і захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені суми виплачені УПФ України в м. Олександрії вчасно та в повному обсязі.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 9. 07. 2007 року, визнав положення ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" неконституційним. Але зазначене рішення не стосується Закону України "Про Державним бюджет на 2006 рік". Згідно ч. 2, ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, позивачі мали право на виплати в зазначеному ними розмірі в 2007 році, починаючи з дати винесення рішення КСУ.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у березні 2009 року. Ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ст. 100 КАС, п ропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В даному випадку, представник відповідача про це не заявляє.

Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік, і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107, дітям війни з 2008 року до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22. 05. 2008 року пп. 2 п. 41 Розділу І ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деякі ч законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107 визнано неконституційним. Таким чином, відновлено дію ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни у статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість пенсії. Заповнення прогалин  має здійснюватися  законодавцем. Однак, на даний момент не існує будь-якого іншого порядку визначення мінімальної пенсії за віком,  а тому суд виходить із наявних на час вирішення спору норм законодавства. Таким чином, суд приходить до висновку, що слід, з метою повного захисту інтересів позивачів, визнати дії відповідача що полягають у неповному нарахуванні та виплаті позивачам щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – неправомірними, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату кожному з позивачів щомісячної державної соціальної допомоги за починаючи з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року, та з 22. 05. по 31. 12. 2008 року, у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни", та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 9. 07. 2007, ст. ст. 17, 18, 99, 100, 158-163, 168 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, що полягають у неповному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року, та з 22. 05. по 31. 12. 2008 року, у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги починаючи з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року, та з 22. 05. 2008 року по 31. 12. 2008 року, у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни", та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

В задоволенні інших вимог  ОСОБА_1, - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду, або апеляційна скарга на неї, може бути подана сторонами до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 10 діб, з часу її винесення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: