Справа № 2-а-914/2009  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 5 жовтня   2009 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого:                           судді: Петрова Р.І.,

при секретарі:                Гриценко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Онуфріївка справу за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

ВСТАНОВИВ:

На початку 2009 року позивачі звернулись до суду з адміністративними позовами до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області, в яких просять відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, за період з січня 2006 року по грудень 2007 року, та зобов'язати відповідача нарахувати на їх користь недоплачену, як дітям війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки, в сумі 2733 грн. 30 коп., а також доплатити невиплачену суму за 2008 рік.

 Позовні заяви, відповідно до ст. 116 КАС України, об’єднані судом в одне провадження для спільного розгляду.      

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони, як діти  війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист  дітей війни” з 1  січня 2006 року мають право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась. Пунктом  17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного  Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71  Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”.   Незважаючи на це, управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області не сплачує належну їм до виплати щомісячну державну соціальну допомогу. При обчисленні суми невиплаченої допомоги позивачі виходять з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”  прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня  - 350 грн.,  з 1 квітня   -  359  грн., з 1 жовтня - 366 грн. Згідно із Законом України „Про державний бюджет України  на 2007 рік” прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня  - 380 грн.,  з 1 квітня   -  406  грн., з 1 жовтня - 411 грн., а тому сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить 2733 грн. 30 коп. За десять місяців 2008 року управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі заборгувало їм 959 грн. 40 коп. в рахунок отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, незважаючи на те, що зобов’язано таку допомогу сплачувати.

В судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали і просили їх задовольнити, підтвердивши обставини, зазначені в позовних заявах.  

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що не заперечує соціальний і правовий статус позивачів, які дійсно є „дітьми війни”, але рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційним лише п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційним судом не прийнято жодних рішень щодо визнання неконституційним пункту  17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а тому вимоги позивачів про виплату соціальної допомоги за 2006 рік є безпідставними. Рішення про відновлення дії положень вище вказаних законодавчих актів України, у редакції чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалось, а тому, відповідач не може виконати зазначене рішення Конституційного суду України. Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши інші докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

 Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених прав та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, то дана вимога не підлягає вирішенню. Так, відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Враховуючи те, що відповідач по справі не наполягає на застосуванні позовної давності як підстави для відмови в задоволенні позову, то суд вимогу позивачів про поновлення строку звернення до суду не вирішує.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що відповідно до пенсійних посвідчень позивачі є дітьми війни, тобто вони мають право на пільги передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.

З пояснень представника відповідача вбачається, що позивачі не отримують інші види підвищення пенсії за віком та інші щомісячні державні соціальні допомоги.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом  17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Законом України „Про  внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-ІV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету   у  першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України  та Кабінетом Міністрів України  відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

Таким чином, у  2006 році позивачі не мали правових підстав для нарахування їм підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком як дітям війни, а управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року № 489-V дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV на 2007 рік зупинено.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними.  

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачам пільгу, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивачі мали правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно пп. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-ІV викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачам підвищено пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008, перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року) позивачам управлінням Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області не проводився.

У зв’язку з цим, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно управлінням Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

3 22 травня 2008 року позивачі мають право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На підставі зазначеного, управлінню Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області належить здійснити позивачам перерахунок пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Реалізація  особою  права,  що  пов'язане  з  отриманням  бюджетних  коштів,  яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

У справі „Кечко проти України'” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі (Case 41\74 van Duyn v.Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачі є дітьми війни, вони наділені державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261,  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується   Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політика, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомог на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та те, що питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачам, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити їм виплату.

З огляду на викладене та керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-1, п.17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3235-ІV (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-V, п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст. 7, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні позови  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32  до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії вищевказаним позивачам в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1  ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Заяву про апеляційне оскарження постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Онуфріївський районний суд.  

Суддя Онуфріївського районного  

суду Кіровоградської області               Петров Р.І.