Справа № 2 а – 2024 / 09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2009 року

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

               головуючого – судді  Куковенкова С.В.

                            при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрії та району Кисіля Андрія Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що постановою відповідача від 22 вересня 2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122  КУпАП  та накладено стягнення у  вигляді штрафу в сумі   255 грн.  

          Вказує, що 22 вересня 2009 року, о 13 год. 05 хв., він на автомобілі „Сузукі", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, рухався по вулиці Червоноармійська (з боку вулиці Калініна) в напрямку вулиці Пролетарська, перетинаючи при цьому круговий рух на площі Леніна.

Після здійснення повороту з площі Леніна на вулицю Червоноармійську, він був зупинений ІДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрії та Олександрійського району старшим сержантом міліції Кисілем Андрієм Павловичем, який пояснив  причину зупинки тим, що проїжджаючи по площі Леніна, він, на нерегульованому пішохідному переході через площу Леніна, не надав перевагу у русі пішоходу, що рухався по ньому, а саме не зупинився перед пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху.

Інспектор ДПС ВДАІ Кисіль А.П. показав йому  також прилад „Візир" яким в режимі фотозйомки зафіксовано порушення ним п.18.1 ПДР.

Позивач вказує, що п.18.1 Правил дорожнього руху України не містить вимоги до водія у будь-якому випадку зупиняти автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом, а приписує, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

  Оскільки при проїзді зазначеного пішохідного переходу не було створено небезпеки чи перешкоди для пішоходів, ним вимоги п. 18.1 ПДР не порушено.  

  Пішохід, який перебував на пішохідному переході, підтвердив, що перешкоди чи небезпеки для нього він не створив, оскільки даний пішохідний перехід довгий і вони знаходилися на його протилежних кінцях, що дозволило пішоходу продовжити рух без зміни напрямку чи швидкості.

Незважаючи на його заперечення та показання свідка, інспектор ДПС Кисіль А.П. склав протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи та наполягаючи на тому, що він порушив п. 18.1 ПДР тим, що не зупинив автомобіль.

Інспектор ДПС Кисіль А.П., відмовився залучити пішохода, у якості свідка, який міг би підтвердити чи спростувати факт створення для нього небезпеки чи перешкоди, а тим самим порушення ним п.18.1 ПДР, а також занести його дані до протоколу про адміністративне правопорушення.

       Таким чином, відповідачем його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

         В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову.

         Відповідач не з’явився  в судове засідання.

         Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

        Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган  (посадова особа)   при   розгляді    справи    про  адміністративне правопорушення  зобов'язаний  з'ясувати:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують і обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

         Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Суд вважає, що відповідачем  при винесенні оскаржуваної постанови не враховано пояснень позивача, які нічим не спростовуються та накладено адміністративне стягнення за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. За таких умов постанова відповідача від 22.09.09 р. винесена незаконно і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 256, 285, 287  КУпАП , ст. ст. 17, 18, 158, 162, 163  КАС України, -

                                                           ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрії та району Кисіля Андрія Павловича неправомірними.

Постанову інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрії та району Кисіля Андрія Павловича від 22.09.09 р. ВА № 029200, відповідно до якої ОСОБА_1   притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122  КУпАП  та накладено стягнення у  вигляді штрафу в сумі   255 грн.  -  скасувати.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд, з одночасним надісланням її  копії до суду апеляційної інстанції. Постанова суду також може бути оскаржена в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий:                                                                                                 Куковенков С.В.