Судове рішення #6526354

                        Справа № 924/09


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 січня 2009 року                                          м. Запоріжжя


    Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

    головуючого судді             Васецької В.В.

    при секретарі                 Самбур І.М.

    за участю представника позивача     ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 (третя особа) про визнання частково недійсним договору та  визнання права власності на майно, -


В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 (третя особа) про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно.

    В заяві позивачка вказує, що у січні 1998 року вона познайомилась з гр. ОСОБА_6, з яким одразу вирішила жити разом, разом вести спільне господарство та влаштовувати власний побут, оскільки у них було багато спільних інтересів, однаковий погляд на життя, а згодом - виникли почуття любові та взаємної поваги. З лютого місяця того ж року позивачка разом із ОСОБА_6. почали знімати квартиру в районі АДРЕСА_1 і займатися пошуком власного житла. В червні 1998 р. у газеті «Привіз» ОСОБА_2 знайшла об’яву про продаж квартири, яка підходила за багатьма критеріями. Це двокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Після огляду квартири позивачка разом із ОСОБА_6 вирішили придбати зазначену нерухомість. 07.08.1998 був укладений договір купівлі-продажу квартири по                            АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 За цим договором право власності на квартиру було оформлено лише на одного покупця -                                 гр. ОСОБА_6, так як позивачка вважала, що якщо у неї із гр. ОСОБА_6 є спільні інтереси, вони проживають разом і спільно ведуть господарство, то куплене житло належить не тільки гр. ОСОБА_6,  а  також є і її власністю.  В наступному, 23.07.1999 між позивачкою та ОСОБА_6 був укладений шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

    Позивачка просить суд визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2, посвідчений 07.08.1998 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в частині оформлення права власності на гр. ОСОБА_6, та визнати за нею право власності на Ѕ частки вказаної нерухомості.

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі за мотивами, вказаними у позовній заяві. Також суду додатково пояснила, що на той час, як позивачка і гр. ОСОБА_6 вирішили спільно придбати квартиру, яка належала на праві власності відповідачам, у них не вистачало коштів для проведення остаточних розрахунків з останніми. Необхідні кошти для придбання квартири гр. ОСОБА_2 отримала від свого колишнього чоловіка                 гр. ОСОБА_7. Так, позивачка і гр. ОСОБА_7. перебували у шлюбі. За час шлюбу ними було набуте сумісне майно – квартира, що розташована по вул. Патріотична в м. Запоріжжі. Після розірвання шлюбу між позивачкою та гр. ОСОБА_7., стало питання щодо поділу, а саме продажу, спільної квартири, котра була об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Після продажу квартири по вул. Патріотична в м. Запоріжжі гр. ОСОБА_7. передав позивачці кошти в розмірі 5 000 доларів США, про що склав розписку. Власне саме ці кошти складали основну частину коштів, на які ОСОБА_2 і ОСОБА_6 придбавали квартиру у відповідачів. Незважаючи на те, що оформлення договору здійснили лише на гр. ОСОБА_6, придбану у відповідачів квартиру позивачка вважала  також і своєю власністю, оскільки безпосередньо приймала участь у її купівлі. Проте лише після смерті гр. ОСОБА_6 (серпень 2008 року) їй стали відомі наслідки оформлення права власності на одного покупця.  

Відповідач №1 ОСОБА_3. в судове засідання не з’явилась, позов визнає в повному обсязі та просить справу розглядати за її відсутністю, про що надіслала до суду письмову заяву.

    Відповідач №2 ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, позов визнав в повному обсязі та просить справу розглядати за його відсутністю, про що також надав суду письмову заяву.

    Відповідачі також надали суду письмові пояснення, в яких зазначають, що дійсно в червні 1998 року вони дали об’яву в газету «Привіз» про продаж квартири, яка належала їм на праві спільної часткової власності (по Ѕ частки у кожного). Цього ж місяця до них звернулися позивачка разом із ОСОБА_6 про намір покупки квартири. При розмові вони пояснили, що проживають разом, знімають квартиру десь у центрі м. Запоріжжя та бажають придбати власне спільне житло. Відповідачі погодилися продати належну їм квартиру і всі подальші переговори щодо остаточної вартості квартири, дати оформлення договору тощо здійснювали безпосередньо із позивачкою. В день укладання договору купівлі-продажу  позивачка разом із  ОСОБА_6 приїхали до відповідачів на квартиру  АДРЕСА_2 і там одну частину грошей відповідачам передала власне позивачка - ОСОБА_2, а  другу - ОСОБА_6 Після отримання грошей всі разом поїхали до приватного нотаріуса ОСОБА_5 оформляти угоду. За зазначених обставин відповідачі вважають позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, проте надіслала листа, яким повідомляє про відсутність даних стосовно подій, визначених в позові, та просить справу розглядати за її відсутністю.

    Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

    Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Судом встановлено, що 07.08.1998 між гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_3., ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, за яким відповідачі продали належну їм на праві спільної часткової власності (по Ѕ у кожного), а гр. ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 63,9 кв.м., у тому числі житловою – 34,5 кв.м. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 Однак, безпосередню участь у купівлі вказаної квартири брала також і позивачка – ОСОБА_2., яка фактично виконала всі істотні умови договору, а саме сплатила частину коштів при купівлі-продажу. На сьогоднішній час позивачка проживає у купленій квартирі, і фактично володіє й користується нерухомістю на власний розсуд. Факт участі позивачки у покупки квартири по АДРЕСА_2 підтверджують також і відповідачі, які всі організаційні, фінансові питання, що стосувалися угоди вирішували безпосередньо із ОСОБА_2 Крім того, наявність коштів у позивачки на момент укладання договору купівлі-продажу від 07.08.1998 підтверджує також розписка, надана гр. ОСОБА_7, відповідно до якої він передав ОСОБА_2 5 000 тисяч доларів США.  

     Отже, за таких обставин, суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, ч. 1 ст. 202 ЦК України суд, -


В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 -  задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 07.08.1998, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, в частини оформлення права власності на ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки квартири         АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.



Суддя:                                                                                                 Васецька В.В.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація