ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року Справа №2а-2275/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
позивача – ОСОБА_1 ;
адвоката – ОСОБА_2;
представника відповідача – Тютюнник Р.Я.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Територіального управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області
про визнання недійсними Акту форми Н-5 від 05.07.2006 року та Акту форми НВП від 06.07.2006 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до територіального управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області про визнання недійсними Акту форми Н-5 від 05.07.2006 року та Акту форми НВП від 06.07.2006 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що 26.01.2006 року під час виконання трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого йому заподіяні тілесні ушкодження, що викликали втрату працездатності. Наказом відповідача від 08.06.2006 року призначено комісію по спеціальному розслідуванню нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 26.01.2006 року на керамічному заводі в с. Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області. Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку від 05.07.2006 року форми Н-5 до складу комісії було включено директора ЗАТ «ІФА» ОСОБА_4, що підтверджує ту обставину, що станом на липень 2006 року ОСОБА_4 працював директором ЗАТ «ІФА», тобто він дійсно був для нього роботодавцем. Однак, за результатами розслідування нещасного випадку комісією складені акти форми Н-5 від 05.07.2006 року та форми НПВ від 06.07.2006 року в яких зроблені висновки, що нещасний випадок визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ЗАТ «ІФА». Вважає такий висновок необґрунтованим та безпідставним. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивач був прийнятий на роботу по охороні майна по усній домовленості з співвласником та директором ЗАТ «ІФА», що не відповідає дійсності з наступних причин. Статтями 21-24 Кодексу законів про працю України встановлено види трудового договору та порядок його укладення. Усна домовленість між сторонами цими статтями не передбачена. Крім того, повинен існувати сам виробничий процес, тобто функціонувати підприємство. Також зазначив, що з ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2005 року вбачається, що на підставі п.16 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» загальні збори кредиторів вирішили усунути від керівництва ОСОБА_4 та покласти повноваження керівника АТЗТ «ІФА» на арбітражного керуючого ОСОБА_5 з негайною передачею документації, печатки та штампу підприємства. Таким чином, ОСОБА_4 від 06.08.2004 року був позбавлений права укладати будь-які угоди при прийняті людей на роботу, що він підтвердив сам. Крім того, посилання позивача на те, що 26.01.2006 року при огляді виробничого корпусу йому сторонні особи нанесли тілесні ушкодження не підтверджено доказами, а також відсутністю очевидців самої події. Проведеною дослідчою перевіркою Рожнятівським РВ УМВС в Івано-Франківській області встановлено, що позивач не мав повноважень охороняти майно підприємства ЗАТ «ІФА», а під час вчинення замаху на викрадення металу із даного заводу в результаті зламу перекладини драбини впав з висоти і зламав собі ноги. З метою приховування даного факту позивач інсценував напад на нього з нанесенням йому тілесних ушкоджень. Аналогічний висновок зробила комісія з спеціального розслідування, яка 08.06.2006 року створена наказом за №207 начальника територіального управління, склавши Акти форми Н-5 та НПВ, які підписані всіма членами комісії без окремих думок. Даний висновок комісії відповідає зібраним поясненням, долученими документами та іншими матеріалами. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Судом встановлено, що 26.01.2006 року на території керамічного заводу АТЗТ «ІФА», який знаходиться в смт. Рожнятів, Івано-Франківської області з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого йому заподіяно тілесні ушкодження, що викликали втрату працездатності.
З 26.01.2006 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Рожнятівський ЦРЛ та Івано-Франківській ОКЛ, після чого згідно висновку спеціалізованої травматологічної МСЕК від 02.07.2006 року встановлено інвалідність 2-ої групи загального захворювання, що підтверджується Довідкою МСЕ №220428 від 10.08.2007 року (а. с. 22).
07.06.2009 року позивач звернувся з заявою до начальника територіального Управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області в якій просив провести розслідування по випадку, що стався з ним 26.01.2006 року під час виконання трудових обов’язків (а. с. 50).
Наказом начальника територіального Управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області №207 від 08.06.2006 року була створена комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 26.01.2006 року в керамічному цеху ЗАТ «ІФА» (а. с. 49).
За результатами спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідками, що стався 26.01.2006 року був складений акт від 05.07.2006 року (а. с. 6-11). З даного акту вбачається, що комісія прийшла до висновку про те, що відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25.08.2004 року, даний нещасний випадок не підпадає під п. 14 ч.1 та не визнається пов’язаним з виробництвом і на нього складається акт по формі НПВ.
Також у вищенаведеному акті були встановлені наступні обставини, за яких стався нещасний випадок. Згідно пояснення ОСОБА_1, він по усній домовленості з ОСОБА_4 був прийнятий на роботу по охороні майна керамічного заводу, яке, як вважає ОСОБА_4, належить йому. Також пояснив, що 26.01.2006 року при виконанні своїх обов’язків по охороні майна заводу, невідомими людьми йому були завдані тілесні ушкодження. Розслідувавши даний випадок, дільничний інспектор міліції ОСОБА_6, виніс постанову від 14.02.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 про нанесення йому тілесних ушкоджень на підставі п.1 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю події злочину та відмовив в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ст.15-185 ч.1 КК України та на підставі ст.11 КК України в зв’язку із малозначністю вчиненого ним діяння. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1, не перебував в офіційних трудових відносинах з ЗАТ «ІФА». Крім того, актом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2005 року дане підприємство визнано банкрутом, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, а тому ОСОБА_1 не мав повноважень охороняти майно підприємства. Однак перебуваючи в дружніх відносинах із колишнім власником ЗАТ «ІФА» ОСОБА_4 мав доступ до приміщення керамічного заводу. Під час вчинення замаху на викрадення металу із даного заводу в результаті зламу перекладини драбини ОСОБА_1 впав з висоти та поламав ноги. З метою скриття даного факту інсценував напад на нього з нанесенням йому тілесних ушкодження.
Крім того, за результатами спеціального розслідування був складений акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом Форми НПВ (а. с. 12-14).
Відповідно до п. 40 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25.08.2004 року (далі – Порядку) спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці). Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.
Згідно п 42 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
В п. 46 Порядку зазначено, що спеціальна комісія зобов'язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.
Абз.2 п.47 Порядку передбачено, що після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Відповідно до абз. 1 та 4 п.51 Порядку, за результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку. Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що зазначається в акті форми Н-5.
Згідно з п.59 Порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
Враховуючи, що станом на 05.07.2005 року у спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку були відсутні докази перебування позивача у трудових відносинах з АТЗТ «ІФА», суд вважає, що висновок відповідача про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом є правомірним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Посилання позивача на те, що він по усній домовленості з директором АТЗТ ІФА» ОСОБА_4 був прийнятий на роботу по охороні майна заводу судом до уваги не береться, оскільки відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25.08.2004 року спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку не наділена правом встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі, наявності чи відсутності факту перебування особи в трудових відносинах. Не наділений таким правом і адміністративний суд, компетенція якого щодо вирішення адміністративних справ, визначена ст.17 КАС України.
Відповідно до ст.234 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За таких обставин, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду загальної юрисдикції в порядку ст.234 ЦПК України з заявою про встановлення факту перебування у трудових відносинах з АТЗТ «ІФА».
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 09.10.2009 року