1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-44780/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько,
при секретарі – М.В. Бредун ,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Семенка Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України у Полтавській області , Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування рішення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
23 квітня 2009 року Приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України у Полтавській області , Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідачі) про визнання дій Державної податкової адміністрації у Полтавській області під час проведення перевірки 16.01.2009 року; визнання протиправним акту перевірки № 00007135/0119/16/03/23/2112215308 від 16.01.2008 року; визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансвоих) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128; скасування рішення про застосування штрафних (фінансвоих) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державною податковою адміністрацією у Полтавській області при проведенні перевірки було допущено порушення ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в частині надання направлень із підробним підписом начальника та проведення перевірки за відсутності позивача. Крім того, згідно з умовами укладеного договору оренди частина приміщення магазину була передана в оренду Приватному підприємцю ОСОБА_4, який є платником єдиного податку, а тому грошові кошти, які були виявлені під час перевірки в приміщенні магазину належали в якості виторгу за скретч-картки та стартові пакети, що забезпечують користування послугами мобільного зв'язку на підставі договору консигнації № 01/02-08-06 СК від 02.08.2006 року приватному підприємцю ОСОБА_5 та певний процент від цієї суми належав ОСОБА_4, а не позивачу. При цьому перевіряючими було складено дві каси, незважаючи на пояснення продавця ОСОБА_6, що кошти в сумі 2355 грн. 40 коп., які знаходились окремо у коробці не належать позивачу ОСОБА_1
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх письмових запереченнях посилались на те, що перевірку магазину позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проведено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355 згідно плану проведення перевірок на підставі направлень на перевірку та службових посвідчень, які були пред'явлені особі, що проводила розрахунки у магазині позивача. Перевіркою встановлено порушення п. 1 та п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведена розрахункова операція через РРО на суму 47 грн. та не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті (сума невідповідності становить 2355 грн. 40 коп.). За ці порушення відповідно до п.1 ст. 17 та ст. 22 цього Закону до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в загальній сумі 12012 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 16 січня 2009 року інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину "Скіф", розташованого за адресою м. Кременчук, провулок Полтавський, 44/2, що належить суб'єкту господарської діяльності приватному підприємцю-фізичній особі ОСОБА_1
Перевірку здійснено відповідно до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на січень 2009 року, на підставі направлень на перевірку від 16.01.2009 року № № 362, 363, примірники яких надано продавцю позивача ОСОБА_6, що підтверджується влсноручним записом ОСОБА_6 про те, що вона є продавцем магазину "Скіф" ФОП ОСОБА_1 та підписом на примірниках направлень відповідача, копії яких наявні у матеріалах справи.
За результатами перевірки складено акт № 124/16/31/23/2112215308 від 16.01.2009 року, в якому зафіксовано наступні порушення: не забезпечення проведення розрахункової операції на повну суму закупівлі товару через реєстратор розрахункових операцій на суму 47 грн.; незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в Х-звіті, сума невідповідності складає 2355 грн. 40 коп.
02 лютого 2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення № 0001022303/128 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій згідно із п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 12012 грн., яке було отримано позивачем.
Із наданого суду відповідачем розрахунку суми штрафної санкції встановлено, що за порушення п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано фінансову санкцію відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону в сумі 11777 грн. (2355 грн. 40 коп. х 5) та за порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано фінансову санкцію відповідно до ст. 22 цього Закону в сумі 235 грн. (47 грн. х 5).
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Таким чином, функція щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) безпосередньо здійснюється також державними податковими адміністраціями в областях.
Статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі –Закон “Про застосування РРО”) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
Згідно ч. 1 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Як встановлено судом, перевірку магазину позивача "Скіф" проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб за наявності направлень, відповідно до вищевказаних вимог законодавства.
Копії направлень було надано особі, що проводила розрахунки в магазині позивача ОСОБА_6, під розписку 16.01.2009 року, що підтверджується власноручно зробленим нею записом та підписом на примірниках направлень відповідача.
Доводи позивача про незаконність перевірки у зв’язку з тим, що на направленнях на перевірку підпис начальника є не справжнім, суд не бере до уваги, оскільки у журналі реєстрації направлень на перевірку, витяг якого наявний у матеріалах справи, містяться відповідні записи про видачу інспекторам Ребро О.В. та Фесенко Ю.П. направлень на планову перевірку СПД ОСОБА_1 за № № 362, 363 (№№ бланків 13993, 13994).
Разом з тим, виходячи із системного аналізу чинного законодавства, початком перевірки органу державної податкової служби є момент пред’явлення суб’єкту господарювання перевіряючими направлення на перевірку та посвідчень.
Судом із показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що до пред’явлення направлення на перевірку та посвідчень, тобто до початку перевірки, перевіряючими було придбано дві пляшки горілки "Прайм" та дві пачки цигарок "Вінстон" на загальну суму 47 грн., а також одну пачку майонезу та одну буханку хліба, при цьому надали 100 гривневу купюру, яку продавець розміняла у касі приватного підприємця ОСОБА_4, але здачу не дала, оскільки перевіряючими було пред’явлено посвідчення та повідомлено ОСОБА_6 про перевірку.
Таким чином, перевіряючими фактично проведено контрольну закупівлю продукції.
Натомість, повноваження на здійснення контрольних закупівель згідно ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, надано лише оперативним підрозділам податкової міліції за умови порушення оперативно-розшукової справи. Враховуючи те, що суду не надано доказів щодо порушення оперативно-розшукової справи та участі у перевірці працівників підрозділів податкової міліції, суд приходить до висновку, що контрольну закупівлю до початку перевірки позивача здійснено інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області без наданих на це законом повноважень.
У зв’язку з цим, порушення щодо непроведення через РРО суми покупки встановлювалось з використанням способу, не передбаченого чинним законодавством України.
Тому суд вважає за необхідне визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Полтавській області під час проведення перевірки магазину "Скіф" приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 16.01.2009 року в частині здійснення контрольної закупівлі та визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 235 грн. (47 грн. х 5).
Разом з тим, інші дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Полтавській області під час проведення перевірки 16.01.2009 року, а саме, проведення перевірки на підставі направлень від 16.01.2009 року №№ 362, 363, складення акту перевірки за участю уповноваженої особи, що проводила розрахунки ОСОБА_6 та отримання від ОСОБА_6 письмових пояснень у ході перевірки, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, (сума невідповідності склала 2355 грн. 40 коп.), суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Згідно з денним Х - звітом магазину "Скіф" від 16.01.2009 року, копія якого наявна у матеріалах справи, на момент проведення перевірки сума продаж становила 32 грн. 90 коп.
Опис грошових коштів від 16.01.2009 року, копія якого наявна у матеріалах справи, складений та підписаний особою, що проводила розрахунки у магазині "Скіф" позивача ОСОБА_6
Згідно із вищевказаним описом, у ході проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, ОСОБА_6 власноручно перераховано на місці проведення розрахунків із споживачами кошти із зазначенням їх номіналу, кількості купюр та відповідно суми коштів, а також загальна сума коштів - 2435 грн. 30 коп.
Таким чином, сума невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлена перевіряючими в розмірі 2355 грн. 40 коп. (2435 грн. 30 коп. –32 грн. 90 коп.- 47 грн.).
Із показань свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено, що ним було здійснено закупівлю товарів як у відділі позивача (підакцизні товари), так і у відділі суб’єкта підприємницької діяльності, що знаходиться на єдиному податку. Із наявних на видному місці дозвільних документів, перевіряючі знали, що у магазині є два окремі відділи, що належать як позивачу, так і суб’єкту підприємницької діяльності, що знаходиться на єдиному податку.
Разом з тим, перевіряючими було перераховано всі грошові кошти, що знаходились у магазині "Скіф" та належали як позивачу, так і приватному підприємцю ОСОБА_4 та зберігались у різних місцях. Кошти приватного підприємця ОСОБА_4 зберігались окремо. Зокрема, кошти за реалізацію ОСОБА_4 скретч-карток в загальній сумі 2355 грн. зберігалась у окремій коробці в іншому відділі магазину.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно договору оренди нежилого приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад Кременчуцького району, укладеного між Кременчуцькою районною радою та Приватним підприємцем ОСОБА_4, орендодавець (Кременчуцька районна рада) передала приватному підприємцю ОСОБА_4 (орендар) у строкове платне користування частину будівлі колишнього кінотеатру ім. Кропивницького за адресою: м. Кременчук, проспект Полтавський 44/2 загальною площею 162,2 кв.м.
Відповідно до пункту 10.1 Договору цей Договір укладено строком на 10 років, що діє з першого серпня 2008 року по першого серпня 2018 року.
Тобто позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_4 використовується єдине приміщення для здійснення торгової діяльності. При цьому Приватний підприємець ОСОБА_4 у 2009 році є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Є № 276556 від 23.12.2008 року.
Між приватним підприємцем ОСОБА_4 та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 02 серпня 2006 року було укладено договір консигнації № 01/02-08-06К, відповідно до якого консигнат (СПД ОСОБА_5) бере на себе зобов'язання постачати скретч-карти та стартові пакети, що забезпечують користування послугами мобільного зв'язку, на склад консигнатора (ПП ОСОБА_4М.) , для їх реалізації останнім на своєму ринку від свого імені.
Згідно із пунктом 6.1 цього Договору даних Договір укладено на сторк від 02 серпня 2006 року по 31 грудня 2006 року. У разі, якщо за один календарний тиждень до закінчення вище зазначеного терміну дії даного Договору жодна з сторін не направе іншій повідомлення про припинення дії даного Договору, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік. (п. 6.3 Договору).
На момент розгляду справи судом, договір консигнації № 01/02-08-06К від 02.08.2006 року є чинним, що підтверджується письмовим поясненням ОСОБА_5 від 25.10.2009 року, наявним у матеріалах справи.
Як показав свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні, він бере на реалізацію згідно зазначеного Договору скретч-карти та стартові пакети, що забезпечують користування послугами мобільного зв'язку, які постачаються СПД ОСОБА_5 Кошти від реалізації товару ОСОБА_4 зберігає у своїй окремій касі та у подальшому передає їх ОСОБА_5, залишаючи собі певну суму як винагороду, яка і є його виручкою.
Як вбачається із книги обліку доходів та витрат від заняття торгівельно-закупівельною діяльністю № 2/1045 ОСОБА_4 за 16.01.2009 року його валовий дохід становить 235 грн.
Згідно із квитанцією до прибуткового касового ордера серії 01АААН № 564252 від 17 січня 2009 року, копія якої наявна у матеріалах справи, СПД ОСОБА_5 було прийнято від ОСОБА_4 згідно договору № 01/02-08-06К від 02.08.2006 року за реалізовані скретч-карти за 10.01.2009 року по 17.01.2009 року кошти в сумі 2450 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки 16.01.2009 року приватний підприємець мав кошти за реалізовані скретч-карти з 10.01.2009 року, які ним зберігались окремо від коштів позивача, у коробці разом із скретч-картами та стартовими пакетами у своєму відділі магазину, площу якого він орендує спільно з позивачем згідно укладеного договору оренди.
Таким чином, рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128 в частині застосовання штрафної (фінансової) санкції в сумі 11777 грн. не грунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128, яким до Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12012 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним акта перевірки № 00007135/0119/16/03/23/2112215308 від 16 січня 2009 року, суд зазначає наступне.
Акт перевірки не є рішенням в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки.
Тобто акт перевірки не породжує для позивача прав та обов’язків, на підставі акту приймається рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке є обов'язковим для виконання. Саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.
Тому позовна вимога про визнання протиправним акта перевірки № 00007135/0119/16/03/23/2112215308 від 16 січня 2009 року не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 2, 3, 15, 17, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування рішення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.
Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Полтавській області під час проведення перевірки магазину "Скіф" приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 16.01.2009 року в частині здійснення контрольної закупівлі.
Визнати протиправим та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009 року № 0001022303/128, яким до Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12012 грн. (дванадцять тисяч дванадцять гривень).
Провадження по справі в частині визнання протиправним акта перевірки № 00007135/0119/16/03/23/2112215308 від 16 січня 2009 року закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. (три гривні)
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько